Міноборони розриває договори з компаніями, пов'язаними з Гринкевичем — заступник міністра

Ігор Гринкевич. Суспільне Дніпро

Міністерство оборони України розриває усі договори, укладені з компаніями, які пов'язані із затриманим правоохоронцями львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем. Одного з найбільших постачальників Міноборони підозрюють у схемах із закупівлею одягу та білизни для ЗСУ, які завдали державі збитків на понад мільярд гривень. А також — у пропозиції 500 тисяч доларів хабаря одному із керівників Головного слідчого управління ДБР

Про це повідомив заступник міністра оборони України Віталій Половенко на прес-конференції у центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна.

Відповідаючи на запитання журналіста Євгена Плінського про позицію Міноборони стосовно кейсу Гринкевичів, посадовець заявив, що співпраця зупинена.

"Наша позиція така — після публікації статті, яка була висвітлена в ЗМІ, Міністерством оборони було відразу ухвалене рішення стосовно розривання тих договорів, які були Міністерством укладені", — заявив Віталій Половенко.

У чому звинувачують затриманого Ігоря Гринкевича

29 грудня 2023 року у пресслужбі Державного бюро розслідувань повідомили про затримання львівського бізнесмена — за словами правоохоронців, той пропонував співробітнику Бюро хабар у розмірі пів мільйона доларів США. Радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян зазначила, що хабар мав посприяти поверненню майна, вилученого у підконтрольних бізнесмену компаній в ході розслідування раніше відкритого провадження.

За її словами, кілька місяців тому правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для Збройних сил. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на суму у понад 1,5 мільярда гривень.

"Під час слідства встановлено, що до виконання оборонних замовлень залучено підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. Це призвело до збитків бюджету, за попередніми оцінками, на 1,2 мільярда гривень та, відповідно, зриву постачання", — зазначила Тетяна Сапьян.

Шість контрактів були повністю не виконані. Щонайменше за сімома договорами підприємства поставили товар на склади військових частин у невеликій кількості, але отримали державні гроші за повне виконання зобов'язань. Також правоохоронці встановили, що вісім договорів були виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

"Аналіз зовнішньоекономічних контактів та митних документів вказаних підприємств виявив факти завищення вартості товарів, поставлених для МОУ. Перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів. За попередніми оцінками сума збитків може сягати понад 1 мільярда гривень", — повідомила радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань.

Вже 30 грудня Ігорю Гринкевичу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внести заставу в розмірі 429 мільйонів 440 тисяч гривень.

Тоді ж у ДБР повідомили, що за попередніми оцінками, сума завданих державі збитків може сягати більш як 1 мільярда гривень.