Реабілітація військових: ветеран Сергій Шимчак розповів, як це діє у Львові

. Фото надане Суспільному Сергієм Шимчаком

У 2018 році під час змагань "Ігор Нескорених", які відбувалися у Сіднеї, ветеран російсько-української війни Сергій Шимчак зі Львова здобув "золото" у стрільбі з лука у категорії "новачки". За кілька років до цього чоловіка паралізувало внаслідок хвороби. Зараз Сергій є одним із ініціаторів та організаторів спортивних змагань для ветеранів та військовослужбовців "Кубок воїнів".

В інтерв’ю Суспільному Сергій Шимчак розповів про свій шлях до відновлення та актуальну ситуацію із реабілітацією військовослужбовців у Львові.

Важкий шлях до реабілітації

Сергій розповідає, що у 2015 році, коли його здолала недуга, про реабілітацію військових та ветеранів в Україні ще не йшлося.

"Тоді ще навіть не було такого поняття як реабілітація. Моя лікарка-реабілітолог випробовувала на мені різні методи. Я був як немовля: вчився спочатку повзати, потім ставати на ноги. Виявилося, що про пацієнта з такою хворобою як у мене, почули вперше за 50 років", – каже він.

Хвороба, за його словами, починалася несподівано: звечора він відчув, що терпнуть пальці на одній руці; а на ранок вже не слухалося все тіло. Того дня до бійців заїхали волонтери, побачили стан бійця і терміново завезли його до найближчої лікарні. Це трапилось 1 квітня 2015 року.

"Думки тоді у мене були жахливими. Повернутися до життя мене змотивувала моя родина. А також я побачив передачу про Вадима СвириденкаВадим Свириденко, військовий фельдшер, сержант ЗСУ, у лютому 2015 році в районі Дебальцева підірвався на міні; три доби перебував поранений на 20-градусному морозі, без їжі та води, потрапив у полон. Його передали українській стороні з обмороженнями 4 ступеня та сепсисом., у якого ампутовано обидві руки і ноги, і він займається спортом. Тоді я подумав: у мене є руки і ноги, то чому я не можу?", – згадує золотий медаліст "Ігор Нескорених".

Сергій Шимчак. Фото надане Суспільному Сергієм Шимчаком

Ветеран каже, що поки він перебував у госпіталі, то мав можливість займатися у реабілітаційному залі разом з реабілітологом. А ось коли його виписали, то йому доводилося самому думати і шукати, як себе відновлювати. Він познайомився з тренером зі стрільби з лука. І саме цей вид спорту дав йому фізичну та психологічну реабілітацію.

"А ось те, що мені пізніше надала держава, то у мене язик не повертається назвати реабілітацією. Це – нераціональне використання коштів", – переконаний ветеран.

У 2019 році йому запропонували пройти психологічну реабілітацію в Одеській області. На 18 днів його перебування там держава виділяла 38 тисяч гривень. Але Сергій витримав там менш як тиждень.

"Про психологічну реабілітацію там навіть говорити не варто. Який там психологічний комфорт, якщо ти приїжджаєш, а там купа авто на російських номерах? Я спеціально тоді поїхав, бо мені було цікаво, що ж пропонують. Про сервіс там не йшлося. І навіть психолога я там не побачив", – розповідає Сергій Шимчак.

За його словами, більш-менш нормальні психологічні програми почали з’являтися у 2019 році.

"Їх просто не було. Я цікавився, взнавав. В Україні не було програм, які б відповідали назві "реабілітація", а не навпаки, коли ветеран приїжджає на реабілітацію, а отримує ще більший стрес", – говорить він.

Зараз, попри те, що держава докладає зусиль до медичної реабілітації ветерана, після того, як він отримує свій протез чи завершується його лікування, ветеран залишається сам на сам зі своїми проблемами.

"Ми приходимо до них і розмовляємо як рівний з рівними. Павло Лучків Павло Лучків — ветеран Збройних сил України. Воював у лавах 24 окремої механізованої бригади. 15 січня 2015 року отримав осколкове поранення лівого передпліччя у селі Кримське Луганської області. Цього року здобув "золото" на Іграх Нескорених у Дюссельдорф зі стрільби з лукапривіз у "Unbroken" лук та презентував його, то багатьох ветеранів зацікавило. Я, перебуваючи у складі паралімпійської збірної, бачив, як з лука стріляють люди без рук: за допомогою зубів або ніг", – каже ветеран.

"Кубок воїнів"

У 2021 році Сергій Шимчак разом з Павлом Лучківим та Дмитром СидорукомДмитро Сидорук — майстер спорту міжнародного класу зі стрільби з лука, молодший сержант 24 ОМБр ЗСУ. У 2017 році у змаганнях "Ігри Нескорених" у Торонто завоював срібну медаль. Тренував також збірну України для участі у "Іграх Нескорених" та у "Іграх воїнів". Загинув 5 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання. започаткували спортивні змагання для ветеранів та військовослужбовців "Кубок воїнів".

"Зараз держава на 90 відсотків покриває витрати на протезування, ортезування та інше, то про психологічну реабілітацію я й досі не можу сказати, що вона у нас є. Я спробував спорт і зрозумів, що це є добра психологічна реабілітація. Тому ми намагаємося це донести до побратимів. Під час занять спортом я переключаюся на зовсім інші відчуття. Тут немає обмежень", – говорить ветеран.

За його словами, взяти участь у змаганнях "Кубок воїнів" може будь-який ветеран чи військовослужбовець, незалежно від того, чи зазнав він поранення, чи ні. Перші змагання відбувалися тільки зі стрільби з лука. Тепер "Кубок воїнів" має три види спорту – стрільбу з лука, легку атлетику (біг, штовхання ядра) та теніс.

Наступного року організатори планують провести змагання влітку. Вже внесли його до календарного плану.

"Наступного року ми спробуємо запросити ветеранів з інших країн. Ми й цього року запрошували ветеранів з Польщі. Але через бойові дії в Україні, постійні загрози обстрілів та повітряні тривоги вони відмовилися", – каже він.

Головний приз цих змагань – спілкування з побратимами та можливість реабілітації.

Де тренуватися ветеранам?

Ще донедавна ветерани, особливо ті, хто зазнав ампутацій, говорили, що їм майже нема де тренуватися. Зараз, за словами Сергія Шимчака, завдяки перемозі Павла Лучківа у Дюссельдорфі, виділили приміщення у Львові, де ветерани можуть займатися.

"Зараз у Львові є можливість займатися і плаванням, і важкою атлетикою, чи будь-яким адаптивним видом спорту. Навіть є умови для тих, хто пересувається на кріслі колісному. А завдяки Павлові Лучківу ми отримали приміщення, де займаємося стрільбою з лука. Якби він не став чемпіоном, то ми б нічого не мали. Ветеранам дуже важко щось знайти", – каже Сергій Шимчак.

Переможець "Ігор Нескорених" вправляється у стрільбі з луку. Фото надане Суспільному Сергієм Шимчаком

Зараз у цьому приміщення займається десять ветеранів. Але тренує їх заслужений майстер спорту, призер чемпіонатів світу та Європи Костянин Школьний. Щоправда, за свою роботу він не отримує від держави грошей. Увесь його вклад у спортивну реабілітацію – волонтерський. Понад те, тренуються ветерани на спорядженні, яке надає їм Костянтин Школьний.

"У нас зараз тренуються ветерани, які лікуються у центрі "Superhumans". Але у нас на три луки – десять ветеранів. І то ці луки нам надав тренер", – каже ветеран.

Натомість за його словами, один такий лук коштує в межах п’яти тисяч євро.

Спілкуючись з військовими ветеранами зі США, Сергій Шимчак зауважив, що там держава усіляко підтримує своїх захисників і дбає про них.

"Його зацікавила стрільба з лука? Він після співбесіди ще не встиг доїхати додому, на нього вже очікують три фірми з виробництва спортивного спорядження. Бо для них це престижно. У нас, на жаль, нема такого", – говорить спортсмен.

І додає, що в Україні до 80% ветеранів покинули спорт, бо не можуть собі дозволити такі фінансові витрати.

"У нас на ветеранський спорт кошти не виділяються. Навіть під час "Ігор Нескорених" візки для баскетболу нам подарували Сполучені Штати Америки. Коли наші хлопці змагалися з регбі, то їм інші країни надавали візки для регбі", – зазначив він.

Два різних світи: чиновники та ветерани

Попри те, що Сергій Шимчак є спортивним амбасадором, але ніхто з чиновників жодного разу не прийшов до нього і не запропонував план дій щодо адаптації ветеранів до цивільного життя.

"Треба ходити й добиватися самому. Єдині, хто зараз нам допомагають, це управління молоді та спорту Львівської військової адміністрації", – говорить він.

Сергій Шимчак зізнається, що надалі бачить себе у ветеранському спорті. Точніше – він хоче допомагати побратимам повертатися до цивільного життя за допомогою спорту.

"Ми приходимо в кабінети, нас послухають, скажуть: добре-добре. І на цьому все закінчується", – зазначив переможець "Ігор Нескорених".

За його словами, держава пропонує ветеранам допомогу у створенні ветеранського бізнесу. Проте у своїх програмах вона прописала певні пропозиції, які не всім підходять.

"Я хочу відкрити спортивний клуб і залучати туди ветеранів. Але, на жаль, я цього не можу зробити, тому що таких грантів нема. Натомість пропонують займатися торгівлею чи сферою послуг. А я цим займатися не хочу", – додає Сергій Шимчак.