На Львівський вокзал 9 квітня прибув потяг Слов'янськ-Львів. У місто приїхало 2500 людей, серед них і ті, хто був на вокзалі у Краматорську під час ракетного удару 8 квітня. Свідками цього була сім'я Андрєєвих. Ірина та Олександр розповіли Суспільному про цей день.
"Найстрашніше було бачити вбитих дітей"
Ірина та Олександр Андрєєви 8 квітня стоялі у черзі на вокзалі у Краматорську. Перед ракетним ударом, Ірина попросила чоловіка відійти та сісти на парапет.
"Неочікувано сплеск потужний, один, а потім інший був. Загорілися машини, це метрів за 7-8 від нас було, 4 машини, потім 5 загорілася. Усі, хто там був, дуже багато, впали на землю, не дивлячись ні на що", — пригадує чоловік.
За словами Олександра Михайловича, потім люди почали відбигати від машин — боялися вибухів і побачили, що накрило намет рятувальників, а там були люди.
"Один чоловік почав кричати, щоб викликали швидку допомогу і кричав, що потрібен ніж. У нас був ніж, я підскочив, почали говорити різати намет. По центру почали різати намет і ще підійшов чоловік, ми вдвох розтягували, він різав, коли до кінця розрізали, витягнули там 4 людей. Найстрашніше було бачити вбитих дітей", — розповідає чоловік.
"Ніяких військових там не було"
Подружжя розповідає, що травмованих забирали автобусами та машинами, адже вивезти усіх автомобілями швидкої допомоги було неможливо. Удар по вокзалу вважають цілеспрямованим.
"Ми з жінкою відійшли, хвіст ракети бачили, написано "за дітей", але удар був саме по центру старого міста, де розташований вокзал, і там були лише цивільні, які готувалися до евакуації. З дітьми було багато людей. Я не уявляю, як так. Ніяких військових там не було. Коли читаємо, як Росія подає цю справу, що удар був по скупченню ЗСУ - це маячня. Це страшно, це звірство, це неможливо передати. Побачити стільки одразу людей довкола намету лежали. І мене може врятувало те, що дружина сказала відійти. Ті жінки дві, які біля нас стояли, вони були поранені, їх перерізали", — розповідає Олександр Михайлович.
"Такого крику я за свої 63 роки ні разу не чула"
"Дитина... провів рукою по голові, побачив кров, кричав так, що це неможливо було... дитині 4 роки, це жахливо було. Такого крику я за свої 63 роки ні разу не чула. Жінки кричали, діти ринулися, вони загубили дітей, не могли знайти своїх рідних, сім’ї. Це було страшно", — розповідає про перші хвилини після ракетного удару Ірина Андрєєва.
Після ракетного удару по вокзалу людей забрали у сховище, потім автобусом відвезли у Слов'янськ.
"Нас організовано вивозили на Слов‘янськ, і там ми вже сіли на цей поїзд, який мав був іти з Краматорська", — каже Олександр Михайлович.
Що відомо
- Вранці, 8 квітня, РФ вдарила авіацією по залізничній станції у Краматорську, де тисячі людей чекали на евакуаційні потяги. Останні тижні Краматорськ був найбільшим хабом для евакуації людей з Донецької та Луганської області. З Краматорську мали поїхати потяги до Львова, Чернівців, Тернополя, Одеси, повідомляв мер міста Олександр Гончаренко.
- Внаслідок удару російських окупаційних військ "Точкою-У" по залізничному вокзалу Краматорська 52 людей загинули, серед них 5 — діти. 109 — травмовані.
- Гаряча лінія за інформацією щодо поранених після обстрілу Краматорська 8 квітня запрацює з понеділка 11 квітня.