Андрій Нестеренко служить головним сержантом дивізіону 100 окремої механізованої бригади Збройних сил України. Півтора року поруч з ним на службі кіт Бенжамін, якого чоловік називає "бойовим товаришем".
Про бійця, який обороняв Сіверськ, Лиман, Часів Яр, Покровськ і Торецьк, та його кота розповіли 11 березня на Facebook-сторінці бригади.
Бойовий досвід Андрія Нестеренка з 100 ОМБР
Андрія Нестеренко служив з 2001 по 2005 року за контрактом, був музикантом у військовому оркестрі. Тоді ж, 22 роки тому, познайомився з майбутньою дружиною. Нині вони разом виховують сина та доньку.
З музикою, каже Андрій, зав'язав після військової служби здобув ще освіту механіка. У 2014 році довелось знову повернутися на військову службу. У складі першої танкової бригади обороняв Покровський напрямок, забезпечував вогневий захист Авдіївки та Ясинуватої.
У 2015 році чоловік звільнився з війська, але повернувся на службу у 2022. Спершу служив у 45 бригаді командиром розрахунку на причіпній гарматі-гаубиці, через три місяці служби отримав поранення.
Після лікування та реабілітації військовий повернувся на службу у бригаду спецпризначення імені Івана Богуна, а потім потрапив до "сталевої сотки".
"В мене раніше був позивний "Чуб", але коли перевівся в 100-ку тут вже був чоловік з таким позивним. Я йому поступився. А собі обрав — "Корс", бо дуже люблю собак породи кане-корсо", — говорить Андрій.
У складі 100 бригади захищав Україну у Серебрянському лісі саме там познайомився зі своїм бойовим побратимом котом "Бенжаміном". Нині вже півтора року служать разом.
Бенжамін має УБДУчасник бойових дій та ходить в СЗЧСамовільне залишення частини
Як розповідає Андрій, кіт для нього є антистресом. Завжди чекає на його повернення з бойових завдань. Їхнє знайомство відбулось, як "Бенжаміна" хлопці принесли з бойових позицій, ще кошеням. Нині кіт має посвідчення учасника бойових дій.
"Звісно, що це посвідчення жартівливе. Ми його самі зробили, фоторафію кота туди теж вклеїли, але він же зі мною служить, то справді є бойовим котом", — каже Андрій.
Також кіт має ветеринарний паспорт, де в нього вписане ім'я та по батькові — Андрійович.
"Ветпаспорт зробив коту, бо була потреба його вакцинувати. Він, бачив видно, що я погано їв, та почав мені здобич в бліндаж приносити: ловив мишей", — каже Андрій.
Про свого кота військовий розповідає, що він час від часу здійснює "самовільне залишення частини", тому його доводиться шукати. А ще веде "запеклі баталії з іншими котами".
"Часто в боях за подружок приходить 300-м, доводиться йому робити перев'язки, джгути накладати", — говорить Андрій.
Після закінчення війни військовослужбовець хоче забрати "Бенджаміна" додому. Там на них чекає вся родина.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.