22 серпня у Луцьку провели в останню путь трьох військовослужбовців. У Свято-Миколаївському храмі Православної церкви України попрощалися з бійцем Олександром Бернадином, а у Свято-Троїцькому кафедральному соборі із військовими Василем Біликом та Сергієм Гонтаруком.
Олександр Бернадин
Олександр загинув 18 серпня поблизу Залізного на Донеччині, говорить побратим військового на позивний "Душман". Йому було 45 років.
"Він був командиром інженерно-саперного взводу. Чудовий товариш, з перших днів були разом з 25 числа 2022. Прекрасний офіцер, командир і як людина взагалі чудовий. Важка ситуація, той напрямок дуже важкий, один з найважчих — це Покровськ і Торецьк", — говорить побратим.
На поховання прийшли його рідні, близькі та знайомі. Місця для всіх у церкві не вистачило, частина людей слухала заупокійну службу на вулиці.
Олександр Бернадин отримав контузію на полі бою, але залишатися на тривалу реабілітацію не хотів, спішив до хлопців в окопи, каже родичка загиблого Рая Бояновська. З її слів, у чоловіка залишилося троє дітей: син вже працює, середня донька навчається в університеті, а найменша ще не ходить до школи.
"Він весь час був на фронті. Всього два рази приїжджав і то по кілька днів. В нього ж сім’я була. Просили його: побудь хоч кілька днів, востаннє він був дуже поранений", — каже жінка.
Поховають загиблого бійця на кладовищі у селі Твердині Володимирського району.
Василь Білик
Військовослужбовець Василь білик 17 серпня прийняв останній бій поблизу Птичого Донецької області.
У 31-річного воїна залишились дружина і маленька донька, каже товариш Павло Щербак.
"Я спочатку пішов воювати, потім вже він після мене пішов. Його брат там воював. Я коли приходив в відпустку, він завжди питав, що там і як. Як, війна – є війна. А потім я взнаю, що він пішов теж служити. Ще зідзвонювалися, він фотографії скидав", — говорить побратим.
Василь Білик народився і виріс у селищі Рокині, розповів його товариш Богдан, який нині служить у війську. Каже: були в різних бригадах.
"На Донецькому напрямку знаю, що був. Там завжди важко. Немає нічого легкого. Скрізь важко було, є і буде. Треба думати головою трошки й робити максимум, що від нас залежить. Ми робимо, він робив, він один з тих", — говорить товариш.
Василя Білика поховали на кладовищі у Рокинях.
Сергій Гонтарук
34-річний військовий Сергій Гонтарук помер 16 серпня на війні. Люди прийшли провести його в останню путь.
Сергій Гонтарук закінчив Острозьку академію. Мав бойовий досвід, воював у 2016 році, розповідає сусідка загиблого Марія Ткачук. Перед початком повномасштабного вторгнення був на роботі в Чехії та повернувся в Україну.
"На другий день, як війна почалася, покинув все і приїхав. Я сама бачила, як приїхав і пішов воювати. Оце 2,5 роки", — каже жінка.
Родичка Сергія Гонтарука Наталія Холявінська розповіла, що він був істориком за фахом.
"Йому було трішечки більш як 30 років – це справжні патріоти нашої країни, справжній будівничий України і надія держави на звільнення і щасливе життя нас, українців, на нашій землі", — говорить родичка.
Поховали Сергія Гонтарука – на міському цвинтарі у Гаразджі.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.