"Бортництво. Глядіння пчіл по-Баївськи": як на Волині бережуть нематеріальну культурну спадщину

Ексклюзивно

Понад півтора року тому, в жовтні 2022 року, до переліку об'єктів нематеріальної культурної спадщини Волинської області внесли народний промисел під назвою "БортництвоБортництво – це традиційний вид народних промислів, лісова форма пасічництва. Для добування меду бортники спершу утримували бджіл у природних або штучних дуплах дерев, пізніше – у спеціально виготовлених колодних вуликах, які підвішувалися до лісових дерев або розташовувалися в садибах.. Глядіння пчіл по-Баївськи".

Опікується баївськими бджолами пасічник із 35-річним стажем Іван Душак. Чоловік розповів Суспільному, чим займаються місцеві бджолярі навесні та коли качатимуть перший мед.

Житель села Баїв Боратинської громади Іван Душак має 14 бджолиних сімей. З його слів, у квітні зазвичай розпочинає активну роботу на пасіці.

"Деякі забрати рамки, деякі підставити рамочки — це перші весняні роботи. І почистити. Ну вже в мене ці роботи давно пройшли. Зараз роботи: бджіл повний вулик, треба, щоб вони не заклали маточники і мали, що робити, щоб вже взяти весняний мед", — говорить волинянин.

Волинянин зазначив: цього року весняні роботи затримуються на два тижні, і бджоли були дуже ослаблені.

"Я навіть сформував по 2 сім’ї. З іншого вулика запихав сюди, щоб була добра сім’я. Думаю, що мед свіжий повинен вже трошки бути. Вже трутень затягнутий, бачите – вони більші, а бджілки менші. Вже пішов пилок, бджолиний хліб стоїть тут. І вже передостання рамка повністю закидана медом — є вже медок", — говорить пасічник.

Для подальшого збору меду бджоляр у конструкцію вулика додає один корпус із рамками, щоб робочі комахи мали куди нести нектар, сказав Іван Душак. Також, із його слів, залишає для бджіл одну рамку з медом.

"От блищить — то мед, ще торічний мед є, і я його зараз поставлю сюди їм з медом і вони зараз будуть усі переходити сюди. Я більш як три рамки не ставлю, бо я на місці та можу в любий час їх підставити. Сюди матрацика ще закладаю, щоб отут воно було тепліше, і вже вони там в мене будуть працювати", — сказав волинянин.

Розводить бджіл та маточок Іван Душак у Баєві вже багато років. З його слів, після виводу бджоломаток роботи більшає.

"В мене немає ні неділі, ні свят. Є тільки список, що я повинен сьогодні такого то числа, в стільки годин мушу глянути. Якщо іде дощ, злива, вітер – в мене є парасоля, і мушу до їх дивитися. Матки можуть самі себе повбивати, раніше вийти, бо вони через 16 днів виходять", — розповів пасічник.

Ази бортництва у Баєві Іван Душак перейняв від свого тестя. Зі слів волинянина, локацію не змінював: вулики стоять серед вишневого саду, закладеного понад 80 років тому. Таким чином, сказав волинянин, продовжує традицію "глядіння бджіл по-Баївськи".

Дружина бджоляра Зоя Душак розповіла, що 2023 року з пасіки вдалося накачати 750 кілограмів меду.

"Білий — то перший мед, ото все цвіте і то перший мед: яблуневий, вишневий. Він дуже смакує дітям, бо він такій м’якенькій як сметана. А то липа, жовтий такий, липа трошки приторна, а зараз буду накладати гречаний мед", — сказала жінка.

Качають мед від трьох до п’яти разів за сезон. Зі слів Зої Душак, чим більше меду наносять бджоли, тим частіше доводиться викачувати.

Поблизу пасіки понад 10 років діє музей бджільництва: тут пам’ятник бджілці-трудівниці, старовинні дуплянки, бортіНайпростіший вулик — видовбана колода, яку навішують на дерево, або дупло в дереві, де живуть бджоли., вулики. Усього є 90 екземплярів, і в деяких з них рояться бджоли, розповів Іван Душак.

Старовинні автентичні вулики на пасіці в Баєві.

Також до Баєва, що неподалік Луцька, приїжджають туристи, яким волинський пасічник Іван Душак розповідає людям про бортництво, пригощає медом і навчає молодь бджільництву.

Як розповіла в коментарі Суспільному директорка обласного науково-методичного центру культури Любов Рожнова, станом на квітень 2024 року зареєстрували 21 об'єкт нематеріальної культурної спадщини Волині.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.