"Він так мріяв про той будинок": розповідь вдови бійця з Волині, волонтерки Анни Циплюк

Ексклюзивно

34-річна Анна Циплюк з села Городище Луцького району — вдова Олександра Вдовича, бійця 53-го батальйону 100-ї окремої бригади. Її чоловік був командиром відділення стрілецького взводу, загинув 23 січня цього року біля села Діброва Луганської області.

Суспільному Анна Циплюк розповіла: після цього бойового чергування коханий мав їхати додому, у відпустку.

"Сашко пішов не у свою зміну з двох причин: до побратима приїхала дружина і щоб швидше попасти додому. Дрон навів мінометний обстріл, він отримав поранення в голову. Приїхав тоді, коли мав приїхати, тільки не так", — каже жінка.
Світлина, нагороди та сумка, з якою був на останньому чергуванні боєць Олександр Вдович — в одній з кімнат будинку, лютий 2024 року. Фото: Анна Циплюк

Жінка пригадує: зранку у перший день повномасштабного вторгнення Олександр пішов до військкомату, а вона — волонтерити.

Нині Анна Циплюк — волонтерка руху "Меценати для солдата" та проєкту "Діти небесного легіону", який опікується дітьми загиблих військових. У жінки є дві доньки від першого шлюбу, її перший чоловік був учасником АТО, загинув в ДТП.

Анна Циплюк з доньками Оксаною і Юлією, серпень 2022 року. Фото: Анна Циплюк
"З повномасштабною війною мені здавалося, що якщо я буду допомагати, я не буду мати тієї втрати. Не вберегла, не захистила", — говорить вдова.

Анна Циплюк розповіла: познайомилася з Олександром Вдовичем у липні 2017 року під час спільних чергувань "Самооборони Волині" нічним Луцьком, згодом почали жити разом. Пара встигла одружитися у травні 2022 року. Весілля, говорить Анна, планували уже після перемоги.

Анна Циплюк і Олександр Вдович під час патрулювання на фестивалі "Бандерштат", серпень 2019 рік. Фото: Анна Циплюк
"Було багато моментів – цікавих, класних. На жаль, було. Мені досі не віриться. Я почала вишивати рушник, який нам мала простелити на щасливу дорогу в шлюбі мама мого Сашка. Тепер я вишиваю йому в останній подарунок на хрест", — зізнається жінка.
Рушник, який вишиває Анна Циплюк. Фото: Суспільне Луцьк

Торік влітку у селі біля Луцька Анна і Олександр придбали власний будинок, про який довго мріяли. Але війна, каже жінка, усе зруйнувала.

"Півроку, як купили будинок, в якому мало оселитися щастя. Він стільки всього собі напланував, що навіть я не знаю його планів. Мені досі здається, що я буду мити посуд, а Сашко зайде у ворота. Він так мріяв про той будинок... На жаль, тільки 10 днів він в ньому був", — говорить Анна.
Будинок у селі Городище Луцького району, який пів року тому купили Анна та Олександр. Фото: Суспільне Луцьк

Волинянка зізнається: важко переживає втрату Олександра. Тому зараз тимчасово відійшла від волонтерських справ.

"Я знаю, що мені не дадуть опустити руки: ні Руслан Теліпський (волонтер), ні друзі, ні інші дівчата. Вже мені всі пишуть: ти нам потрібна. Але я дала собі час відпочити. Напевно, тепер моєю реабілітацією буде наш будинок", — говорить вдова і волонтерка Анна Циплюк.

Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.