Упродовж життя волинська вишивальниця Олена Абрамович вишила 400 сорочок, 15 ікон, а серветок, рушників, портретів — не злічити, – розказала Суспільному жінка.
Олена Абрамович народилася у селі Яворів, що на Франківщині. Після заміжжя переїхала в село Звірів, що на Волині. Вишивкою, каже, захопилася ще з дитинства.
"Щоб сідати вишивати треба завжди помити руки, помити обличчя та обов’язково потрібно помолитися. Тоді менше помилок можеш зробити, бо буває, що тобі не йде", — говорить майстриня.
Вишивальниця зберігає старовинну сорочку, яку носили чотири покоління жінок її роду. У ній виходила заміж бабуся Олени Абрамович та її мама. Сорочку, якій понаді 150 років, жінка планує передати у спадок своїй доньці.
"Не було на той час ні прасок, нічого. Але, пам’ятаю, що клали качалку всередину і зверху таку, що прали, "маглівка" у нас називалася, і бабуся клала на такий дерев’яний стіл і її розпрасовувала", — пригадує майстриня.
Жінка також зберігає чоловічі довгі вишиванки, які носили минулого століття. Вони із сукна та важкі.
Візерунки до своїх вишиванок майстриня вигадує сама. Каже: є сорочки з львівськими мотивами, франківськими та традиційними волинськими.
"Волинські вишиванки червоно-чорні. Франківські — різнобарвні. У львівських має бути сім кольорів, як днів у тижні", — каже Олена Абрамович.
Олена Абрамович – призерка Всеукраїнського фестивалю вишивки хрестиком, учасниця Всесвітнього конкурсу "Рушник єднання". Її вишиті сорочки люди носять в Австралії, Америці, Великобританії, Канаді, Польщі та Україні. Майстриня каже: має багато нереалізованих мрій у вишиванні. Але усе, говорить, здійсниться. Як і перемога України.