Військовий Василь з 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, що дислокується на Волині, воює з 2015 року. Чоловік розповів, як йому вдалося подолати страх війни та здобути віру в перемогу.
Інтерв'ю з бійцем опублікували на сторінці бригади.
Василь каже: немає тих, хто не боїться. Все залежить від того, з чим ти прийшов.
До війни Василь працював шахтарем, ще досі рахується на шахті, але у військо пішов не вагаючись. "У мене після мого першого бою, тоді, у 2015, трусилися не руки, а ноги – так було страшно… Але якщо ти пересилив цей страх, і ти стріляєш, бо стріляють у тебе, — ти вже воюєш. І ти на один крок ближче до перемоги", — розповів військовий.
Захисник каже, що попри здобутий бойовий досвід, ще досі не може дати собі відповідь, чи війна, армія та зброя це його чи ні. Додає: навіть дружина з моєю службою вже змирилась.
Військовий також розповів: завжди намагається з собою перед боєм взяти з собою додатковий бойовий комплект, бо він швидко закінчується. І завжди носить каску. "Якщо руку чи ногу можна "відремонтувати", то голову важко "заклеїти", — каже чоловік.
Зі слів Василя, іноді йому іноді телефонують з шахти та просять повернутися на роботу. Він же відповідає, що зробить це після перемоги.
"Ми вже в виграші: ми маємо бойовий досвід, зокрема, досвід, 2014-2015 років, коли заходили в окуповані села, коли нас нещадно "утюжила" ворожа артилерія…", – говорить військовий.
Термінові новини та щоденні інформаційні підсумки читайте в Telegram та Viber Суспільного Волині.