Заклади освіти області опалюють 684 котельні. Понад 80% із них працюють на твердому паливі. Окремо 108 закладів освіти використовують пічне опалення.
Про це Суспільному розповів начальник обласного управління освіти і науки Волині Роман Поліщук.
З його слів, попри те, що сьогодні осінні канікули, в окремих приміщеннях навчальних закладів доволі сиро, тому вже розпочали опалювальний сезон 284 заклади дошкільної освіти та 292 заклади загальної середньої освіти. Це більше, ніж 2/3 від кількості всіх закладів освіти Волині.
Як працює шкільна котельня на торфобрикетах
Малокомплектна школа села Пожарки Луцького району централізованого опалення немає, тут працює котельня на торфобрикетах, розповідає директорка Тетяна Павлюк.
З її слів, у школі працює три кочегари на повний 8-годинний робочий день. Брикети завозить гуманітарний відділ. Перед тим надаємо заявки, скільки його потрібно. У середньому потреба становить — 70 тонн торфобрикету на опалювальний сезон.
Щодня перед уроками перевіряє батареї вчителька початкових класів Марія Сіжук. Каже, що для комфорту учнів мінімальна температура повітря повинна бути орієнтовно 20 градусів.
10 років працює у шкільній котельні кочегар Микола Сіжук. Понад рік тому, каже, котельня опалює не лише заклад середньої освіти, а й дитсадок поруч. Додає, у середньому на день йде 350 кілограмів торфобрикетів. Робота у чоловіка розпочинається о 4-ій ранку.
«Розпалюємо котла і палимо собі потихеньку. Перед опалювальним сезоном чистимо все — котли, трубу, бо там теж набирається сміття. Один котел працює. Один запасний. Тачку зважили — 70 кілограм. Як нема світла генератора включаємо», — каже кочегар.
Пожарківську гімназію відвідує більше 70 учнів, додає директорка Тетяна Павлюк. Опалювальний сезон у закладі розпочали 20 жовтня, твердопаливні матеріали заготовили у липні.
На шкільних котельнях не вистачає чоловіків-кочегарів
У Городоцькій гімназії-філії «Прилісненського ліцею» Камінь-Каширського району навчаються 82 учні. Зі слів керівниці Галини Філюк, після термомодернізації на закупівлі твердопаливних матеріалів заощадили.
«Отримали все замовлення те, що треба 85 тонн торфобрикету. Дров ми трошки маємо на розпал. У цьому році дрова тільки на розпал, бо теж, напевно, скоро буде дефіцитом — Вистачає, щоб опалити приміщення гімназії — 978 квадратних метрів, й 196 квадратних метрів філія закладу дошкільної освіти», — говорить директорка Галина Філюк.
Зі слів директорки навчального закладу, проблема цього сезону була з набором сезонних кочегарів. За час повномасштабної війни мобілізували трьох чоловіків, які працювали у котельні Прилісненського ліцею.
Коли починався опалювальний сезон, підготовлених фахівців-чоловіків практично не було, тому зараз у котельні працюють жінки, говорить завідувачка господарства Людмила Неродик.
«Розпалюємо дровами. Жар вже розгориться, а тоді вже торфобрикети закидаємо відповідно. До 8 ранку нам треба вже натопити, щоб температура пішла по приміщеннях У нас всі практично працюють жіночки, й не всі можуть дрова розрубати», — каже Людмила Неродик.
Зі слів начальниці гуманітарного відділу Наталії Слупачик, заклади освіти, які є в Камінь-Каширському районі є автономними у плані фінансування: їм надають кошти, а вони самі оголошують про закупівлі на торфобрикет. На опалювальний сезон 2026-2027 років виділили приблизно 3 мільйони гривень.
З її слів, на посаду оператора котельні не можуть знайти чоловіків. Ініціювали запит до облдержадміністрації про надання критичності місцевим закладам загальної середньої освіти, усього у громаді їх 10-ть.
В обласному управлінні освіти і науки не ведуть статистики щодо нестачі операторів котелень у волинських закладах освіти, каже його керівник Роман Поліщук. З його слів, у середньому до 10 закладів на тиждень отримують погодження на критичність, що дає змогу забронювати фахівців — зокрема, кочегарів.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.