Волинянка Людмила Новосад передала у Волинський краєзнавчий музей полотна, вишиті руками її матері та свекрухи. Усі вироби датуються першою половиною ХХ століття.
Про це Суспільному розповіла головна зберігачка фондів музею Оксана Моренчук.
Серед родинних реліквій — два простирадла з підзоромПростирадло з підзором — спеціальне простирадло, яке покриває матрац і має пришиту декоративну оборку (спідницю), що звисає до самої підлоги та закриває каркас або ніжки ліжка., два рушники, вишиті хрестиком та ще три вишиті гладдю, плетена гачком скатертина, дві вишиті без рам картини-заготовки та дві декоративні доріжки — серветки прямокутної форми, якими прикрашали стіл.
Обидві майстрині — Анна Грицюк та Анна Ярощук — проживали в селі Тихотин Луцького (колишнього Рожищенського) району. Зі слів головної зберігачки фондів, візерунки на збережених текстильних виробах відображають автентичні мотиви волинського вишивальництва першої половини XX століття.
Як додала Оксана Моренчук, динаміка передачі родинних реліквій на зберігання у музей зросла останнім часом.
«Можливо, більше звертають увагу на те, що предмети мають цінність. Але через те, що роблять ремонти або переїздять, ці предмети стають для них неактуальними. Приносять нам і кажуть, що знають, що вони у нас збережуться і будуть корисними», — сказала Оксана Моренчук.
Зокрема, додала вона, люди виїжджають за кордон і, згідно із законодавством, не можуть через митницю перевезти родинні релігійні артефакти, які мають культурну та історичну цінність. Через це віддають їх на зберігання у фонди музею.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.