Військовослужбовець 100-ї механізованої бригади з позивним «Мальок» з автоматом прикриває українських артилеристів. Поки гармаші зосереджені на виконанні бойового завдання, «Мальок» із побратимами спостерігають за небом, виявляють безпілотники та нищать їх зі стрілецької зброї.
Історію воїна 27 серпня розповіли в інформаційному агентстві Міністерства оборони України «АрміяInform».
«Мальок» входить у групу вогневої підтримкиГрупа вогневої підтримки — це спеціалізований військовий підрозділ, призначений для прикриття та посилення піхоти масосованим вогнем безпосередньо на полі бою., яка відіграє важливу роль у захисті артилерійських розрахунків, адже російські дрони постійно полюють на українські гармати.
«Ми прикриваємо даний нам об'єкт. Коли артилеристи працюють, ми стоїмо, слухаємо. Перш за все, треба розрізняти звуки, бо коли працює машина, тяжко почути, що щось летить. По-друге, ми маємо бачити. Якщо щось летить, я хлопцям кажу, вони опускають ствол і відходять від машини, щоб у разі чого їх не поранило», — говорить стрілець.
Зі слів військового, зв'язок є не всюди, тому одним із головних «засобів виявлення» залишаються власні очі та слух. За 2 роки такої роботи навчився розпізнавати безпілотники по звуку. «Мальок» каже: прислухатися до всього, оглядати небо і бути готовим за лічені секунди відкрити вогонь — звична частина його щоденної роботи.
В один із днів на службі «Мальок» разом із побратимом збив 12 російських дронів за півтори години. Тоді, з його слів, російські бійці один за одним спрямовували безпілотники в район, де працювала українська гармата.
Щоб відвести дрони від артилеристів, військовий вирішив спробувати ввести в оману операторів БпЛА російської армії. Зі слів бійця, поруч був порожній капонірКапонір — це фортифікаційна споруда, призначена для ведення флангового або поздовжнього вогню у двох протилежних напрямках.: там встановив колоду так, щоб здалеку вона нагадувала ствол, накрив позицію маскувальною сіткою, а коли з'явилися дрони, стрільці почали вести вогонь з іншого місця.
«Я їх (російських біців — ред.) обдурив. Коли вони почали підлітати, я почав стріляти з іншого капоніра. Вони почали туди летіти, а ми там їх розстрілювали. Стріляли, стріляли, поки їм не набридло. 12 штук ми вдвох десь за півтори години збили. Все з автоматів», — пригадав військовий.
Післдя цього стрільцям довелося постійно змінювати місце перебування, аби самим не стати ціллю. Спочатку російські дрони атакували хибну позицію, а згодом, зазначив «Мальок», зрозуміли, звідки по них ведуть вогонь.
«Потім ми перебігали, щоб на одному місці не сидіти, і вони вже почали по нас працювати. А ми стріляли. Маленький уламок тоді потрапив у живіт, але то жирові тканини, так що нічого страшного не було», — розповів воїн.
До війська чоловік долучився у серпні 2024 року, вирішив добровільно підписати контракт. До цього тривалий час працював за кордоном: спершу у Нідерландах, пізніше в Німеччині. В Україну повернувся через сімейні обставини, а згодом вирішив залишитися і долучитися до війська.
«Мальок» був знайомий із військовою справою, оскільки проходив строкову службу. Коли у 2024 році знову вдягнув форму, вирішив долучитися до підрозділу протиповітряної оборони 100-ї механізованої бригади, де служили його товариші.
Раніше військовий із побратимами виконував завдання на Торецькому напрямку, де працювали із зенітною установкою ЗУ-23ЗУ-23 (або ЗУ-23-2) — радянська 23-міліметрова спарена зенітна установка, призначена для боротьби з повітряними та наземними цілями. У військах її часто лагідно називають «зушкою».. Проте війна швидко змінювалася., кількість ворожих дронів зростала, а разом із нею збільшувалася й загроза для транспорту, який рухався дорогами. Тому, говорить «Мальок», довелось прикривати автівки та іншу техніку.
Найскладніше, зі слів військового, було працювати поблизу Костянтинівки. Там через велику кількість обстрілів знайома місцевість могла змінитися буквально за декілька годин.
Зараз «Мальок» прикриває розрахунок самохідної артилерійської установки «Богдана»2С22 «Богдана» — це перша українська колісна самохідна артилерійська установка (САУ), розроблена під стандартний калібр НАТО 155 мм. У 2022 році гаубиця отримала бойове хрещення у битві за острів Зміїний. В 2023 році офіційно прийнята на озброєння Збройних сил України., який нищить ворожі цілі на Костянтинівському напрямку. Поки артилеристи розбивають позиції окупантів, воїн 100 ОМБр стежить за ситуацією в небі.
Що відомо про бойовий шлях 100 механізованої бригади
У квітні 2023-го бійців 100-ї бригади передислокували для виконання бойових завдань на сході. З весни 2023-го військові бригади неодноразово звітували про успіхи на передовій і знищення російського озброєння, техніки та особового складу. У червні бригада відзначила на передовій п'яту річницю від дня створення.
За час боїв на сході, кажуть військові, волинські бійці не здали жодної позиції. В липні 2023 президент України Володимир Зеленський вручив 100-й Окремій бригаді Тероборони Волині відзнаку «За мужність та відвагу».
Восени 2023-го 51-й окремий Камінь-Каширський батальйон бригади підсилили танковим підрозділом. Наприкінці березня 2024-го 100 окрему бригаду територіальної оборони офіційно реорганізували в 100 окрему механізовану бригаду. Таке рішення ухвалило Командування Збройних сил України.
У квітні 2024-го підрозділи 100 механізованої бригади приступили до виконання бойових завдань на Донецькому напрямку. Після цього в червні цього року бійці «Сталевої сотки» повернулися з передової на відновлення. З серпня 2024 року 100 ОМБр знову повернулася до виконання бойових завдань на східній ділянці фронту.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.