На Волині триває сезон гарбузів, їх вирощують чи не в кожному селі. Чимало людей здають насіння перекупникам, щоб заробити кошти.
68 річна волинянка Марія Матвіюк вирощує гарбузи майже пів століття. Зі слів жінки, в останні роки насіння — це чи не єдиний із заробітків у селі. Додає: лише на пенсію не може утримувати господарство.
Жінка тримає курей, свиней, і кіз, яких теж годує гарбузами.
"Маємо користь з зернят, і з самої м’якоті гарбузової — даємо для птиці, і для худоби. Пенсія маленька, а за все треба заплатити. Щоб з гарбуза мати користь, то треба своєчасно посадити, обробити, підживити. Ну, і зібрати вчасно. Це все – така робота, кропітка робота", — ділиться пенсіонерка.
Раніше господиня також вирощувала великі кормові гарбузи, але в останні роки віддає перевагу іншим сортам, з яких насіння можна здати перекупникам. Їх жінка саджає між рядками кукурудзи.
Врожай господиня збирає до перших заморозків.
"Гарбузу треба розрізати впоперек, не вздовж, а в поперек, — говорить Марія Матвіюк. — Тоді ніж не потрапить на камеру, там, де зернята прикріплені, і вони не поріжуться, і будуть ціленькі всі, і всі якісні. Це треба знати і треба так робити, щоб не пошкодити зернята".
Згодом насіння жінка сушить, спершу робить це на сонці, потім — у печі.
"Насіння має товарний вигляд мати, і бути якісним — тоді буде дорожче і буде якась більша копійка. Продаємо його на базарі. Також скуплюють перекупники, добре, що вони є. Різний рік буває, було так, що і до ста кілограмів здавала, — каже волинянка. — Торік продала 70 кілограмів по сто гривень і мала додаткові 7 тисяч. .
Щосезону на столі також з'являється гарбузова каша. Її жінка варить з рисом чи пшоном, підсолоджує медом і частує онуків.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільне Луцьк. Також ми є у WhatsApp.