Заступник голови Київської міської держадміністрації Петро Пантелєєв звернувся листом до секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка та очільників профільних комісій Київради з проханням не підтримувати петицію про збереження історичної огорожі Байкового кладовища. Ініціатива набрала необхідну кількість голосів киян для розгляду міською владою.
Про це йдеться у зверненні Петра Пантелєєва.
У листі посадовець зазначає, що не уся огорожа Байкового кладовища є об'єктом культурної спадщини, а лише окремі її частини, Зокрема, надбрамна церква, 12 секцій цегляної огорожі з металевими ґратами від надбрамної церкви до Католицьких воріт, самі Католицькі ворота. також Лютеранські ворота та елементи оздоблення до них.
"Окремі секції огорожі, які не зазначені як предмет охорони є історичним нашаруванням, що не має архітектурної та художньої цінностей", — йдеться у листі-зверненні Пантелєєва до Київради.
Заступник голови КМДА вважає, що капітальний ремонт і демонтаж огорож Байкового кладовища, який нині проводиться балансоутримувачем, не є порушенням законодавства про охорону пам'яток, бо не передбачає виконання будь-яких будівельних робіт на об'єкті культурної спадщини.
"Роботи, що виконує Ритуальна служба СКП "Спецкомбінат ПКПО" по об'єкту "Капітальний ремонт огорожі з виконанням протизсувних заходів на вулиці Байковій" направлений саме на збереження поховань та намогильних споруд, загроза руйнування яких виникла через значний тиск великих мас ґрунту з боку кладовища", — так аргументував свою позицію Петро Пантелєєв.
Торік у грудні петицію про збереження історичного огородження Байкового кладовища на сайті Київради зареєстрував пам'яткоохоронець, столичний активіст Дмитро Перов. Він закликав місцеву владу припинити демонтажні роботи.
"Паркан, що відмежовує територію кладовища від міста був споруджений тут у період з 1876 по 1909 рік, коли великий цвинтар остаточно розмежували на дві частини — стару та нову. З того часу і по сьогодні червоне обрамлення історичної огорожі є одним із символів цього місця, пов'язаного в серці киян з пам'яттю про похованих тут людей. Кладовище стало місцем останнього спочинку для багатьох знакових постатей української історії - Михайла Грушевського, Лесі Українки, Миколи Міхновського, Іван Драч", — йдеться у петиції.
