Київська міська рада звернулася до Кабміну і Міністерства культури та стратегічних комунікацій із закликом вжити заходів для збереження Київської фортеці — пам'ятки архітектури національного значення.
Про це повідомляє пресслужба міської державної адміністрації.
Зазначається, що збереження Київської фортеці як пам'ятки національного значення потребує всебічних досліджень, актуалізації документації та інвентаризації всіх її об'єктів. Також необхідно чіткого визначити межі і режими використання охоронних зон.
"Враховуючи унікальну цінність пам'ятки національного значення "Київська фортеця", Київрада звертається до уряду із закликом невідкладно вжити заходів для оновлення облікової документації цього історичного комплексу. Важливо якнайшвидше завершити дослідження та комплексну інвентаризацію будівель і споруд Київської фортеці, які були розпочаті Українським державним інститутом культурної спадщини та передати місту всі документи, складені за результатами проведеної роботи", — сказала Ганна Старостенко.
За її словами, наразі Київська фортеця недостатньо досліджена, а більшість облікової документації — застаріла. Технічний стан споруд погіршується через активне будівництво житлових будинків, що змінює автентичний ландшафт і створює нові ризики руйнування.
Київська фортеця — це унікальний комплекс оборонних споруд, зведених упродовж 15 століть. Вона охоплює понад 10 км² у центрі столиці, включає 25 пам'яток архітектури національного значення та є найбільшою збереженою кам'яно-земляною фортецею в Європі.
Серед її складових — вали й рови Васильківського укріплення (1832–1839 рр.), розташовані в Печерському районі Києва на так званій Печерській височині, між вулицями Дмитра Дорошенка, Ігоря Брановицького та Євгена Коновальця. Вони входять до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як об'єкти національного значення.
Основна частина об'єктів, розташованих на території Київської фортеці, має статус пам'яток національного значення. До них належать такі знакові комплекси, як Госпітальне укріплення, Васильківське укріплення, Новий та Старий арсенали, Київський тюремний замок, споруди Цитаделі, Лисогірський форт. Окремі об'єкти взагалі не мають відповідної облікової документації.
Раніше повідомлялося, що протягом минулого року в Києві уклали 230 охоронних договорів на об'єкти культурної спадщини. Ці документи дають місту важелі впливу для контролю та захисту об'єктів.
Торік фахівці обстежили 519 об'єктів культурної спадщини, забезпечили розробку облікової документації на 178 об'єктах, направили 109 приписів, 17 актів про вчинення правопорушення. Також зареєстрували 11 дозволів на проведення археологічних розвідок і розкопок.
