Сьогодні, 10 серпня 2024 року, у Києві на Майдані Незалежності зібралися на акцію рідні та близькі морських піхотинців, які зникли безвісти біля Кринок Херсонської області.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного з місця події.
Учасники акції з різних міст України тримали в руках прапори бригад морської піхоти, світлини бійців та плакати з написами: "Біль, крик і невідомість", "Поверніть наших рідних додому", "Зниклі безвісти не є статус людини".
Серед учасників акції — Вікторія, яка розшукує свого брата, зниклого безвісти у боях за Кринки на Херсонщині. Сталося це 15 березня 2024 року. Брат служив у 35 бригаді морської піхоти.
"В Кринках пробув 43 дні, останній раз виходив на зв'язок 3 лютого. Тоді він мені написав, що ми йдемо на вихід. І відтоді жодної звістки", — розповіла жінка.
Добитися бодай якоїсь інформації від командування бригади, що ж сталося з її братом, Вікторії за увесь цей час не вдалося. Звістка надійшла від побратима, який служив разом з братом Вікторії.
"Товариш мені розповів, що брат був тяжко поранений. У нього було осколкове поранення у бік, виникла внутрішня кровотеча, він пролежав зо два тижні у підвалі. Коли трохи оклигав і зміг йти, разом з іншими бійцями вийшов на евакуацію. Та човни, які перевозили бійців на інший берег Херсонщини, вже не підходили до Кринок. Хлопцям довелося перепливати річку самостійно. Та оскільки брат був поранений, а течія була дуже сильна, його знесло течією. З вісьмох допливло лише шестеро", — переказує Вікторія інформацію, яку отримала від побратима брата.
Вже майже п'ять місяців жодної звістки про свого сина не має і мама Руслана Зубрія, морського піхотинця 37 бригади. Він пропав безвісти у Кринках 25 березня цього року. Жінка розповіла, що ще у цей же день увечері син виходи з нею на зв'язок і розповів, що вони збираються виходити на бойове завдання.
"Прийшов акт службового розслідування з частини, де служив син, де йдеться, що о 22 годині вечора був обстріл по човнах і більше вони на зв'язок не вийшли", — розповідає жінка.
Відтоді більше жодної інформації. Руслан залишається у статусі зниклого безвісти.
"Ніде нічого не можна добитися. Просто нас кидають з одного до іншого кабінету і ніякої відповіді. І така ситуація типова. Про долю хлопців з 37 бригади, які були у той час, що й мий син у Кринках, родичі, з якими мені вдалося поспілкуватися, нічого не знають. Усі вважаються безвісти зниклими", — сказала жінка.
Близько 600 представників родин з різних громадських об’єднань зібралися на головній площі країни аби нагадати про своїх рідних, які зникли безвісти чи у важких умовах утримуються в російському полоні, поінформували у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. На акцію прийшов і представник штабу.
"Представник Координаційного штабу підтримав родини та надав персональні консультації рідним полонених та зниклих безвісти Захисників", — йдеться у повідомленні.
Під час оборони села Кринки на Херсонщині у період з жовтня 2023-го по кінець червня 2024-го зникли безвісти 788 бійців Збройних сил України. Таку цифру назвали в поліції журналістам "Слідство.Інфо".
Тим часом рідні зниклих безвісти бійців під Кринками у коментарі Суспільному стверджували, що офіційні дані є меншими, аніж реальні.
Як ми раніше повідомляли, 7 серпня у Києві під головуванням українського омбудсмена Дмитра Лубінця відбулася зустріч з членами родин полонених і зниклих безвісти військовослужбовців 36-ї бригади морської піхоти. Участь у заході також взяли, зокрема, представники СБУ, Міжнародного комітету Червоного Хреста та уповноважений у справах Європейського суду з прав людини. Тим часом рідні зниклих безвісти заявляють: відповіді посадовців "усі як під копірку".
