Майже 82 тисячі жителів міста взяли участь в опитуванні щодо ментального здоров'я в застосунку "Київ Цифровий".
Про це повідомляє у Facebook заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда.
За її словами, таке дослідження проводиться втретє і кількість учасників значно зросла. Якщо у першому опитуванні взяли участь 6 тисяч людей, то у третьому — вже майже 82 тисячі. Це свідчить про те, що питання ментального здоров'я набуває все більшої актуальності, особливо в умовах постійного стресу.
Результати дослідження свідчать про зміщення пріоритетів у порівнянні з минулим роком:
- зменшилась кількість людей, які оцінюють свій психоемоційний стан як "досить добре, враховуючи ситуацію" — таких лише 9%.
- зросла кількість відповідей щодо відчуття тривоги, апатії та депресії на 3%.
- на 4% менше людей обирають фізичну активність як спосіб боротьби зі стресом.
- 19% обирають кіно, книги та театри як спосіб боротьби зі стресом, тоді як у 2023 показник складав 9% .
- на 2% зменшився показник тих, хто вживає заспокійливі препарати та шукає психологічні поради в інтернеті.
"Майже на третину зменшилась кількість тих, хто у складні часи звертається за підтримкою до друзів та близьких. На 3% менше респондентів обрали варіант "психолог", але на 2% більше — "сімейний лікар". Те, що працювало раніше, зараз вже не допомагає, а отже і ми повинні шукати нові способи покращення ментального здоров'я", — зауважила Хонда.
У застосунку "Київ Цифровий" до 2 травня тривало опитування щодо ментального здоров'я жителів. Його мета — оцінити стан здоров'я киян та визначити на скільки він змінився.
Що відомо про психологічну допомогу в Києві та області
В Ірпені відкрили Денний центр підтримки дітей та сімей, що постраждали від війни. Заклад надаватиме соціальну та психологічну підтримку переселенцям, а також дітям і дорослим, які пережили бойові дії. У Бучанській громаді відкрили перший на Київщині комплексний Центр надання соціальних послуг з формування життєстійкості.
За ініціативи оборонців Маріуполя у столиці відкрили простір для спілкування, консультування та реабілітації визволених з полону захисників та захисниць.
На правому березі столиці для жінок і дівчат запрацював простір "Вільна". Він організований на базі Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству.
Ще у місті є Кризовий центр "Соціотерапія", де допомагають людям з гострим стресовим станом, спричиненим війною. Звернутися по допомогу може кожен, хто цього потребує.
Минулого року у столиці відкрили перший в Україні Центр стресостійкості. Його фахівці надають психологічну підтримку зокрема демобілізованим військовим, членам їхніх родин. А також працівникам, які під час війни забезпечують життєдіяльність міста.
Також у Києві працюють п'ять мобільних бригад, які надають соціально-психологічну допомогу постраждалим від домашнього насильства. Функціонує і Центр допомоги врятованим, де люди, які виїхали з зони активних бойових дій чи окупованих територій, можуть отримати комплексну соціально-психологічну підтримку.
Загалом в Україні збільшується попит на психологічну та психіатричну допомогу, тому Національна служба здоров'я України разом з ВООЗ розробляла новий пакет послуг, щоб пацієнти могли отримувати консультації та психологічну допомогу на первинному рівні, у свого сімейного лікаря, терапевта, педіатра.
Станом на січень 2024 року майже 1500 столичних лікарів первинної ланки пройшли навчання за спеціалізованою програмою ВООЗ та готові консультувати пацієнтів щодо ментального здоров'я. Нововведення запровадили і на Київщині — 46 закладів первинної меддомоги надаватимуть допомогу дорослим і дітям із психічними розладами.
Психологи кажуть, що через воєнні дії люди відчувають більший стрес, хоч проблеми, з якими звертаються, ті самі, що були й до війни, але стали "яскравіше виражені".