Допомога військовим і підготовка до розкопок: куди пішли донати для демонтажу церкви-МАФу в Києві

Місце знесеної каплиці УПЦ, Київ, 25 травня 2024 р. Національний музей історії України/Facebook

Із благодійних пожертв, зібраних на знесення незаконної каплиці УПЦ біля Десятинної церкви, оплатили роботу підрядника і почали підготовку до археологічних розкопок на звільненій території. У свою чергу, компанія, що здійснила демонтаж, перерахувала кошти на підготовку операторів БпЛА для фронту.

Про це повідомив у Facebook Національний музей історії України.

За даними представників музею, загалом на демонтаж незаконної релігійної споруди отримали 2266 донатів на загальну суму 870 627,06 грн.

За попередньою оцінкою, роботи з демонтажу коштували 772 тисячі гривень. Цю суму музей передав будівельному підрозділу інвестиційної компанії Inzhur. Засновник і виконавчий директор компанії Андрій Журжій раніше оголосив про намір передати ці кошти на підтримку ЗСУ. Свою обіцянку підриємство виконало — в Inzhur "округлили" суму і перерахували загалом 1 мільйон гривень фонду "Повернись живим". Гроші підуть на фінансування школи підготовки операторів дронів "Ятаган".

Із залишку на суму близько 100 тис. грн музей виділив 95 315 грн на закупівлю паркану і банерів, якими закрили ділянку, де раніше була каплиця.

"Паркан коштував 40 642 грн, банери з інформацією про артефакти, пов'язані з Десятинною церквою, — 18 900 грн, решту грошей використали на кріплення і монтаж", — зазначають музейники.

Огорожа потрібна, щоб убезпечити відвідувачів, коли на місці церкви-МАФу почнуться археологічні дослідження.

Із зібраних донатів залишилось залишилося близько 3300 гривень, які планують витратити на рекультивацію території.

"Саме цю ділянку досі не вивчали археологи, тому, сподіваємося, на нас ще чекають цікаві відкриття", — зазначили представники Національного музею історії України.

Що відомо про "храм-МАФ" біля Десятинної церкви у Києві

У 1998 році столичне землеуправління передало Національному музею історії України земельну ділянку. У 2004 році тодішній очільник музею Сергій Чайковський дав громаді УПЦ МП дозвіл на зведення на цьому місті каплиці. Через два роки релігійна громада МП встановила тимчасовий намет, який ще через рік перетворився на дерев'яну каплицю.

У 2011 році Юрій Мірошниченко, тодішній представник Януковича у Верховній раді, зареєстрував законопроєкт, згідно з яким держава мала профінансувати православний комплекс біля фундаменту Десятинної церкви. Ця спроба (як і наступна) виявилась невдалою – профільний комітет парламенту та громадськість виступили проти.

Але вже наступного, 2012 року, релігійна громада через суд отримала право власності на будівлю (але не на землю). Впродовж двох років музей Десятинної церкви отримав 10 мільйонів гривень з бюджету.

У 2017 році В'ячеслав Толпига, який понад 10 років досліджував цю тему, зареєстрував петицію щодо зносу каплиці. У 2018 році архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк намагалася підпалити каплицю, бо вважали, що будівля зведена незаконно.

Того ж року НМІУ звернувся до Окружного суду Києва з вимогою визнати рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на незаконно зведену каплицю – протиправною.

У 2021 році Національний музей історії України в суді вимагав знести каплицю на його території. Згідно з позовом, каплицю звели самочинно біля залишків Десятинної церкви.

Господарський суд Києва 15 лютого, зобов'язав знести "храм-МАФ", а Північний апеляційний господарський суд підтвердив це рішення в вересні 2023 року.

На початку квітня 2024 року в Національному музеї історії України оголосили збір коштів для демонтажу самочинної "церкви-МАФу" на Старокиївській горі. Суму, про яку просили музейники (772 тис. гривень), вдалося зібрати за добу.

У ніч на 17 травня на території Національного музею історії України демонтували незаконну каплицю УПЦ, зведену поблизу Десятинної церкви. Знесення споруди забезпечила Державна виконавча служба.