У Києві знесли храм-МАФ УПЦ поблизу Десятинної церкви

Територія Національного музею історії України без каплиці УПЦ, Київ, 17 травня 2024 р. Національний музей історії України/Facebook

У ніч на 17 травня в Києві на території Національного музею історії України демонтували незаконну каплицю УПЦ, зведену поблизу Десятинної церкви. На цій території планують продовжити археологічні дослідження. Частину коштів, які зібрали на знесення релігійного об'єкта, передадуть на підтримку ЗСУ.

Про це повідомляє кореспондентка Суспільного з брифінгу на території Національного музею історії України.

Про демонтаж "церкви-МАФу" УПЦ стало відомо зранку з повідомлення музею у Facebook.

"16 травня 2024 року Державна виконавча служба України забезпечила виконання судового рішення про демонтаж незаконної споруди, яка у різних формах проіснувала на території Національного музею історії України з 2006 по 2024 рік", — зазначалося в дописі.

Представники музею нагадали, що "церква-МАФ" була незаконно споруджена на землях, власником яких є держава. На території Старокиївської гори та музею колись були язичницькі поховання, князівські палаци й Десятинна церква. Крім того, релігійна споруда була зведена в буферній зоні об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра".

"Уся діяльність, яка має відбуватися на території музею, має бути винятково пам'яткоохоронна".

На цьому наголосив на брифінгу з приводу демонтажу церковної споруди гендиректор Національного музею історії України, доктор історичних наук Федір Андрощук.

Територію Національного історичного музею він називає "українським Капітолієм", де розташовані землі особливої історичної та культурної цінності.

"Це, власне, ті землі, на яких виникла Русь, як ми знаємо, і на яких виникли особливі знакові пам'ятки, і навколо яких формувалася історична пам'ять, яка потім була записана в літописах. І тому музей є закономірним продовжувачем і зберігачем цих традицій, і це регулюється законом", — зауважив гендиректор закладу.

За його словами, знесення незаконно збудованої споруди відбулося, оскільки музей прагне забезпечити максимальний доступ громадян до спільного місця пам'яті. Перешкоди для цього усували законним шляхом, боротьба тривала близько 17 років.

Музей має намір використовувати звільнену ділянку для проведення просвітницьких заходів для дорослих і дітей на тему історії України давніх та сучасних часів.

Також у майбутньому плануються археологічні дослідження ділянок Старокиївської гори, які досі не були вивчені, з метою створення нових експозиційних об'єктів, зазначив Федір Андрощук.

"Рішення суду (про звільнення самозайнятої території Нацмузею історії — ред.) не тільки винесене іменем України, а й виконане іменем України", — каже адвокатка, завідувачка філії скарбниці Національного музею історії України, Наталія Панченко.

Вона опікувалася юридичною стороною питання: від подання позовної заяви до винесення судового вердикту з вимогою знесення каплиці УПЦ.

"Часто рішення виносяться і не виконується роками-десятиліттями. Тут воно було виконано за пів року. І за це ми дякуємо саме громадянському суспільству", — зауважила юристка.

Знесення храму, за її словами, відбулося професійно, "майже, як військова операція". Правоохоронці забезпечили держвиконавцям і будівельникам виконання судового рішення.

"У багатьох постах вірян на їхніх спеціалізованих сайтах казали, що там автобуси з військовими. Військових не було. Це була Національна поліція України", — зауважила адвокатка.

Вона також пояснила, що знайти підрядника для виконання демонтажних робіт вдалося після благодійного збору.

2266 людей задонатили кошти, збір був закритий за 16 годин. Деякі жертвували 10-20 копійок, але таких внесків було дуже багато. Середній донат був 100-200 грн.

"Люди чітко висловили своє ставлення до цієї ситуації і надали допомогу музею і виконавчій службі", — сказала Наталія Панченко.

Загалом зібрали 870 тисяч гривень. Частину коштів музейники витратили на закупівлю паркану і банерів, які встановлять на місці знесеної каплиці на час археологічних досліджень. Ще частину суми перерахують підряднику. Компанія заявила, що не планує брати з музею гроші, каже Наталія Панченко. Вирішили, що після того, як підрядник сплатить із цих коштів податки, решту зібраної суми перерахують на потреби ЗСУ.

Повний фінансовий звіт щодо використання благодійний пожертв, які збирали на демонтаж храму-МАФу, буде оприлюднений, коли завершаться всі платежі, запевнила представниця музею.

"Будівля була дійсно капітальною, але в частині фундаменту. Усе що вище, це були фактично дерев’яні конструкції", — розповів на брифінгу Андрій Журжій, засновник і керівник інвестиційної компанії "Inzhur".

Будівельний підрозділ його фірми здійснив демонтаж споруди на виконання рішення суду і за укладеним договором з Державною виконавчою службою. Роботи почалися до комендантської години. Якихось провокацій чи ще чогось не було. Знесення церкви-МАФу тривало близько 7 годин. Залишки конструкцій вивезли на полігон будівельного сміття.

Усередині приміщення всі цінні речі винесли колишні користувачі, говорить очільник підрядної організації. Якщо робітники знаходили щось у процесі робіт, вони передавали ці речі на зберігання в музей, говорить чоловік. "Жодних ікон, наскільки мені відомо, там не було, вони були винесені представниками цієї (релігійної — ред.) організації", — зауважив Андрій Журжій.

Керівник підрядної фірми підтвердив наміри передати гроші, що надійшли на виконання робіт від благодійного фонду музею, на потреби Збройних сил.

"Усі кошти, які проінвестували, зібрали люди саме для знеснення цієї будівлі, які будуть нам оплачені, це 800 з чимось тисяч гривень, вони в повній мірі підуть на ЗСУ", — заявив керівник інвестиційної компанії "Inzhur".

Представники релігійної громади УПЦ вважають знесення каплиці незаконним. Вони стверджують, що демонтаж відбувся без жодного повідомлення в автоматизованій системі виконавчого провадження і без повідомлень у виглядів документів.

"В реєстри виконавчих проваджень будь-яких документів долучено не було, будь-яких документів громада (релігійна – ред.) не отримувала", — сказав адвокат УПЦ протоієрей Микита Чекман у відео на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, залучення суб'єкта господарювання державним виконавцем було незаконне. "Згідно з законом, тільки за авансовий внесок стягувача можливі такі дії, якщо це прямо передбачено рішенням суду", — стверджує юрист.

Що відомо про "храм-МАФ" біля Десятинної церкви у Києві

У 1998 році столичне землеуправління передало Національному музею історії України земельну ділянку. У 2004 році тодішній очільник музею Сергій Чайковський дав громаді УПЦ МП дозвіл на зведення на цьому місті каплиці. Через два роки релігійна громада МП встановила тимчасовий намет, який ще через рік перетворився на дерев'яну каплицю.

У 2011 році Юрій Мірошниченко, тодішній представник Януковича у Верховній раді, зареєстрував законопроєкт, згідно з яким держава мала профінансувати православний комплекс біля фундаменту Десятинної церкви. Ця спроба (як і наступна) виявилась невдалою – профільний комітет парламенту та громадськість виступили проти.

Але вже наступного, 2012 року, релігійна громада через суд отримала право власності на будівлю (але не на землю). Впродовж двох років музей Десятинної церкви отримав 10 мільйонів гривень з бюджету.

У 2017 році В'ячеслав Толпига, який понад 10 років досліджував цю тему, зареєстрував петицію щодо зносу каплиці. У 2018 році архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк намагалася підпалити каплицю, бо вважали, що будівля зведена незаконно.

Того ж року НМІУ звернувся до Окружного суду Києва з вимогою визнати рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на незаконно зведену каплицю – протиправною.

У 2021 році Національний музей історії України в суді вимагав знести каплицю на його території. Згідно з позовом, каплицю звели самочинно біля залишків Десятинної церкви.

Господарський суд Києва 15 лютого, зобов'язав знести "храм-МАФ", а Північний апеляційний господарський суд підтвердив це рішення в вересні 2023 року.

На початку квітня 2024 року в Національному музеї історії України оголосили збір коштів для демонтажу самочинної "церкви-МАФу" на Старокиївській горі. Суму, про яку просили музейники (772 тис. гривень), вдалося зібрати за добу. Станом на 9 квітня 2024 року, українці задонатили на знесення каплиці УПЦ 885 тис. грн.