"Третя весна в полоні": родичі військовополонених вийшли на акцію в Києві

Акція на підтримку звільнення військовополонених, Київ, 3 березня 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне

У неділю, 3 березня, рідні та близькі військовополонених вийшли на акцію в Києві. Люди прийшли на Львівську площу з плакатами на підтримку звільнення бранців, яких утримує Росія.

Про це з місця події передає кореспондентка Суспільного.

Матері, дружини, а також друзі захисників Маріуполя та інших військових, які під час виконання бойових завдань потрапили в російський полон, вимагають якнайшвидшого повернення своїх рідних додому. Вони вкотре прагнуть привернути увагу суспільства та міжнародної спільноти до проблеми повільного обміну військовополонених Росією.

"Мій син у полоні 657 днів", — розповідає учасниця мітингу, мама військового, Тетяна. Вона приїхала на акцію з Чернігівської області. Син Тетяни обороняв "Азовсталь" і вийшов звідти за наказом командування 16 травня 2022 року. Відтоді чоловік у полоні і його сім'я наразі не знає, де він і що з ним. Жодного дзвінка чи якогось зв'язку із сином мама не отримувала. Останнє повідомлення від воїна було 13 травня 2022 року з Маріуполя. "Він написав, що все добре і що любить", — пригадує пані Тетяна.

Мати військовополоненого Тетяна. Фото: Анна Железняк/Суспільне

Пізніше жінка впізнала сина на відео з військовополоненими у Горлівці, яке опублікували росіяни. Був також відеозапис так званого його "допиту", що поширили російські пабліки. Про сина Тетяни розповів один із колишніх бранців, якого вже обміняли. За словами звільненого чоловіка, їх утримували в одному місці. Точне місцеперебування полоненого оборонця Маріуполя на цей час не відоме.

Дружина полоненого Сніжана прийшла на акцію з 5-річною донькою. Її чоловік теж потрапив у полон після виходу з "Азовсталі". Росія утримує його 22 місяці.

Учасниця мітингу на підтримку полонених Сніжана з донькою. Фото: Анна Железняк/Суспільне
"Кожну неділю ми збираємось в різних локаціях і стоїмо, щоб люди чули, щоб інші країни долучалися (до обміну — ред.), допомагали. Це також важливо", — каже Сніжана.

Останню звістку від свого чоловіка вона отримала 1 травня 2022 року, коли той був на "Азовсталі". Він написав, що живий. Далі жінка бачила фото свого чоловіка вже в полоні. Донька востаннє бачила тата, коли їй було 3 роки.

"Ми самі з Маріуполя і пережили місяць того пекла. Дитина все розуміє і згадує", — розповідає жінка. Зараз вона намагається обережно пояснити доньці, чому їхній тато не з родиною.

Сніжана переказує слова звільнених бранців про те, що військові, які потрапили в російський полон, не отримують медичної допомоги, лікування чи обстеження. "Про це важливо говорити", — зауважує жінка.

Учасники акції на підтримку обміну військовополонених, Київ, 3 березня 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне

Серед учасників акції — військові, які мітингували на підтримку звільнення полонених "азовців".

Фото: Анна Железняк/Суспільне

Фото: Анна Железняк/Суспільне

Батьки одного з військовополонених "азовців" розповідають, що ходять на кожну акцію, які проводяться в Києві на підтримку обміну полонених. Для цього вони приїжджають до столиці з Броварів. "Стоїмо за сина і за всіх його побратимів", — говорить мама військового Леся.

Батьки військовополоненого "азовця" на мітингу в Києві, 3 березня 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне

Крайній раз, коли син виходив на зв'язок із родиною, був 19 березня 2022 року. Про полон батьки військового дізналися пізніше від Патронатної служби "Азову". "Російська Федерація і Червоний Хрест його полон не підтверджують. На зв'язок він до нас більше не виходив", — каже пані Леся. Родина сподівається, що син живий, хоч і утримується в російських катівнях.

"Хлопці, які виходять, розповідають, що десь його бачили. Живемо тільки надією про те, що він є", — зізнається мама "азовця".

Фото: Анна Железняк/Суспільне

Вікторія втретє виходить на подібні мітинги, хоча нікого з її рідних у полоні немає. Так жінка підтримує свою колегу, яка чекає на повернення з полону чоловіка.

Вікторія прийшла на мітинг підтримати колегу, в якої чоловік у полоні, Київ, 3 березня 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне

"Сім'ї військовополонених мають знати, що в них є підтримка. Це надихає боротися", — так Вікторія пояснює свою участь в акціях за звільнення полонених.

Фото: Анна Железняк/Суспільне

"Третя весна в полоні": родичі військовополонених вийшли на акцію в Києві, 3 березня 2024 р. Фото: Анна Железняк/Суспільне

Що відомо про українців, які перебувають у російському полоні

8 лютого 2024 року Україна провела 51-й обмін військовополоненими — повернула з російського полону 100 людей. Серед врятованих військовослужбовців були 49 воїнів Національної гвардії України, 25 прикордонників, 26 військовослужбовців ЗСУ, зокрема 11 тероборонців. Попередній обмін полоненими відбувся 31 січня. Тоді додому повернулися 180 рядових і сержантів, а також 27 українських офіцерів.

3 січня за посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів Україна повернула з російського полону 230 військових та цивільних. Це був найбільший за час повномасштабного вторгнення обмін.

Наприкінці листопада минулого року з'явилось повідомлення від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що РФ призупинила обміни військовополоненими. Так Кремль хоче вплинути на українців й створити враження, ніби українська влада не працює над цим питанням.

Президент Володимир Зеленський на початку грудня заявив, що обміни полоненими з Росією тривають. Часто вони відбуваються не публічно, а іноді безпосередньо на полі бою.

За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у російському полоні станом на 17 листопада 2023 року перебували 4 тисячі 337 українців. З них — 3 тисячі 574 військових та 763 цивільних. Йдеться про тих, кого вдалось встановити.

У липні 2023 року уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що у російському полоні перебувають понад 25 тисяч цивільних заручників, Україні на той час вдалося повернути 144 людини.