Голодомор і геноцид українців під час повномасштабної війни: у Києві відкрилась виставка "Намір" про злочини росіян

Виставка "Намір" у Національному музеї Голодомору-геноциду, Київ, 23 листопада 2023 р. Фото: Анна Самара/Суспільне

У Національному музеї Голодомору-геноциду у четвер, 23 листопада, відкрилась виставка "Намір", яка порівнює злочини Росії під час Голодомору і російсько-української війни 2022–23 років.

На відкритті побувала кореспондентка Суспільного Анна Самара.

Через зібрані артефакти — минулі і теперішні — організатори прагнуть показати спланованість Кремлем геноциду українців.

В експозиції представлені свідчення вбивств і насилля проти цивільних українців, що підтверджує намір РФ повторити геноцид 1932-33 років під час повномасштабної збройної агресії, що почалася в лютому 2022 року.

Відвідувачі виставки "Намір" у Музеї Голодомору, Київ, 23 листопада 2023 р. Фото: Анна Самара/Суспільне

"Зараз ми хочемо, щоб те, що стало причиною Голодомору 90 років тому, і те, що є причиною знищення українців на окупованих територіях, не повторилося", — сказав на відкритті виставки т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Мета Музею Голодомору, за його словами, полягає в тому, щоб правильно й доступними формами доносити трагічну інформацію про Голодомор-геноцид до сьогодення, до людей, які живуть зараз.

"Молодь має відчувати повагу до тих, хто вистояв і виборов своє право на життя, опирався ворогу", — каже глава Мінкульту. За його словами, протягом століть Україна відчуває наслідки ідеологічної атаки імперської Росії.

"Сильними ми будемо тоді, коли будемо розуміти причини, робити правильні висновки і формувати свої власні внутрішні наративи", — зазначив очільник МКІП.

Українські вишиті сорочки. Мешканці окупованих Росією територій ховали свої вишиванки, щоб уникнути репресій, Київ, 23 листопада 2023 р. Фото: Анна Самара/Суспільне

"Виставка "Намір" розповідає про намір геноциду", — пояснює мету заходу завідувачка експозиційно-виставкового відділу Музею Голодомору Яна Гринько.

З її слів, злочин геноциду відрізняється від міжнародних злочинів тим, що необхідно довести намір, що злочинець хотів знищити певну групу населення — расову, релігійну, етнічну, національну.

"Росіяни з 91-го року заперечували Голодомор. Потім вони заперечували українців як націю, Україну — як самостійну державу. Тепер вони почали загарбницьку війну і свої злочини проти нас", — каже Яна Гринько.

Мішки з зерном символізують повітряні атаки РФ на портову і зернову інфраструктуру України, Київ, 23 листопада 2023 р. Фото: Анна Самара/Суспільне

Представниця музею зауважила, що своєю ідеологією "денацифікації" росіяни закликають до фізичної ліквідації певної категорії українців — військових, політиків, журналістів, учителів, які є активним прошарком суспільства, будують державу і просувають українську ідентичність. Усі інші українці, на думку російських окупантів, мають бути "перевиховані". Їм насаджують ідеологію "руського міру", пропагуючи російську символіку та культуру. Українські книги і пам'ятники, зокрема пам'ятники Голодомору, на окупованих РФ територіях знищуються, нагадує Яна Гринько.

"Ми не розповідаємо про всі злочини РФ під час повномасштабної війни, а лише про ті, які підпадають під концепцію про геноцид", — додає вона.

Про масові вбивства українців в експозиції розповідають хрести із місць поховань цивільних мешканців Ізюма на Харківщині, двері легкового авто, яке обстріляли війська РФ під час евакуації людей із Київщини.

Хрест з могили вбитих цивільних українців і частина обстріляного росіянами цивільного авто, Київ, 23 листопада 2023 р. Фото: Анна Самара/Суспільне

Відвідувачі можуть побачити російські підручники з Куп'янська, щоденник закатованого на Харківщині письменника Володимира Вакуленка, спалене зерно з терміналів Чорноморського порту. Також можна прочитати листи російських школярів із закликами вбивати українців.

Прапор із Драмтеатру в Чернігові, в який війська РФ 19 серпня 2023 року запустили ракету, Київ, 23 листопада 2023 р. Фото: Анна Самара/Суспільне

Виставка розповідає історію українського підлітка, якого викрали і вивезли до окупованого Криму.

На виставці представлена історія українського підлітка, якого примусово вивезли до окупованого Криму, Київ, 23 листопада 2023 р. Фото: Анна Самара/Суспільне

Як розповів Суспільному 18-річний Денис, чиї речі представлені в експозиції, близько року тому його незаконно вивезли з Херсона в табір до тимчасово окупованого Криму. Це сталося напередодні деокупації міста українськими військами. Денис був одним із групи ліцеїстів, яких забрали на півострів. Його батьки нічого не підписували, а відмовитись хлопець побоявся, щоб його сім'ю не тероризували російські солдати.

Підліток пробув у кримському таборі 4 місяці. Далі його направили на навчання у морський коледж Керчі. Від школяра постійно вимагали оформлення російського паспорта.

Атестат і погони курсанта коледжу, які видали Денисові в окупованому Криму, Київ, 23 листопада 2023 р. Фото: Анна Самара/Суспільне

У травні 2023 року хлопець дізнався про організацію "Save Ukraine", яка повертає викрадених дітей, і звернувся на їхню "гарячу лінію".

У червні Денис повернувся в Україну. На кордоні його двічі допитували ФСБ-шники і перевіряли телефон. "Коли я дізнався, що за мною виїхали, чесно, стрибав від радості", — зізнається хлопець.

У таборі, за оцінками юнака, було близько 600 дітей із Херсонщини. До них ставились добре, але заборонялося відкрито говорити про Україну чи мати при собі українську символіку. Зараз Денис навчається в Києві.

Артефакти виставки "Намір" доповнює відеографіка — на екранах демонструють, як розвивався намір винищення українців, пояснення експертів про правові аспекти злочину геноциду.

Виставка "Намір" про злочини росіян під час Голодомору і повномасштабної війни, Київ, 23 листопада 2023 р. Фото: Анна Самара/Суспільне

Виставку підготували в партнерстві з Центром дослідження воєнної історії Збройних сил України за підтримки фонду Арсенія Яценюка "Відкрий Україну".

Експозиція "Намір" триватиме до 3 березня 2024 року.