16 жовтня у Києві розпочинається опалювальний сезон. Підключати до тепла розпочнуть заклади соціальної сфери.
Про це сьогодні повідомив міський голова Віталій Кличко.
За його словами, опалення підключать у закладах соціальної сфери, зокрема, в лікарнях, школах, садочках. Підключення відбуватиметься за індивідуальними заявками їхніх керівників.
Також Кличко поінформував, що в частині Дніпровського та Дарницького районів опалення наразі не підключають, оскільки внаслідок обстрілу РФ пошкоджений енергообʼєкт.
Напередодні міський голова повідомляв, що від початку повномасштабної війни для об'єктів тепло- й водопостачання підготували майже 700 генераторів і 70 мобільних котелень. Також збудували три дизельні електростанції та резервний водозабір. «Київводоканал» має 103 генератори. Усі заклади освіти забезпечені генераторами, зокрема 285 — великої потужності. У лікарнях столиці також є резервне живлення.
Рішення про початок опалювального періоду ухвалюють органи місцевого самоврядування самостійно. Опалювальний сезон починається тоді, коли температура повітря тримається нижче 8 градусів тепла понад 3 доби.
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці дали додатковий час на доопрацювання, а 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло його, вилучивши частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, та визначивши пріоритетні заходи на 2026 рік. Через це загальну вартість плану зменшили з 67 до 37 млрд грн.
Концептуально план не змінився. Основні напрямки — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. Також передбачені відновлення пошкодженої російськими обстрілами інфраструктури та підготовка закладів соціальної сфери й охорони здоров'я до роботи в надзвичайних ситуаціях.
План передбачає три категорії заходів: критично важливі, які місто може реалізувати власними силами; додаткові, для яких потрібно визначити фінансування; та проєкти, що потребують змін до законодавства й залучення ресурсів центральної влади.
Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн, ще приблизно стільки ж, за словами Пантелеєва, виділила держава. Близько 5 млрд грн місто залучило як кредитні кошти, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку.
Також Київрада ухвалила рішення щодо залучення кредитів від Укрсімбанку та Укргазбанку на загальну суму майже 3,5 млрд грн для підготовки до опалювального сезону. Гроші, зокрема, спрямують на розбудову резервної теплогенерації.
