Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК) України поповнило Національний перелік нематеріальної культурної спадщини новим елементом — "Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тридзвону перемоги".
Про це повідомила пресслужба МКСК.
Зазначається, що зародження цієї традиції в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві відбулося в XV–XVI ст. Звук дзвонів супроводжував головні релігійні свята і церемонії, важливі події у місті, а також відігравав значну роль у захисті міста, сповіщаючи про наближення ворогів. Крім того, в трагічні для України дні набатним (суцільним) дзвоном закликали народ на захист, а перемога і повернення війська з війни сповіщалися радісним урочистим тридзвоном у всі дзвони.
"Так, дзвоном в набат скликали містян під час Майдану у грудні 2013 року, коли "беркутівці" пішли в атаку на майданівський табір. Цей факт увійшов в історію Незалежної України як вирішальний момент Революції Гідності", — йдеться у повідомленні.
У МКСК поінформували, що перші дзвони монастиря виготовлялися з бронзи і були оздоблені релігійними мотивами та орнаментами. Упродовж століть дзвонарство розвивалося, з'являлися нові техніки і види дзвонів.
За радянської влади Свято-Михайлівський монастир ліквідували, а храм підірвали. Однак традиція дзвонарства не перервалася: дзвонарі, передаючи своє мистецтво, перейшли в інші діючі храми України. У 1997 році, до Дня Києва, монастирський мур з Економічною брамою відновили, а в 1998 — побудували дзвіницю, цього ж року Свято-Михайлівський Золотоверхий собор офіційно відкрили.
У наступні два роки на дзвіниці висотою понад 48 метрів встановили карильйон (інструмент, за допомогою якого дзвонять дзвони, на яких можна зіграти будь-яку мелодію), що має у своєму складі 51 дзвін вагою від 2 кг до 8 т. Найбільший із них — восьмитонний — використовується для благовіста, середні — для передзвонів, малі — для створення акцентів у дзвонінні, зазначили у міністерстві.
Раніше повідомлялося, що обряд встановлення "Віхи" на Переяславщині увійшов до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Обрядове дерево встановлюють на "Зелені свята", які увібрали як християнську, так і дохристиянську традицію. Зверху на "Віху" одягали колесо, як символ сонця, або хрест з іконою та рушником, як символ сплетіння енергій. Обрядове дерево прикрашалося заздалегідь накошеною травою та квітами.
Ще одним елементом Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України стала програма, присвячена охороні традиційного покриття дахів соломою та очеретом. Вона реалізується в Національному музеї народної архітектури та побуту України у Києві.
