Про повномасштабну війну Росії проти України кропивничанин Андрій Кур'ян дізнався з новин. Перші три дні, з його слів, перебував у ступорі, а потім вирішив не сидіти на місці та долучився до волонтерської спільноти у парку "Козачий острів". Нині він очолює осередок громадської організації, яка допомагає переселенцям та військовим.
Суспільному Андрій розповів, що першим, кому він зателефонував вранці 24 лютого 2022 року, був товариш із Харкова.
"Максим підняв слухавку і сказав: "Харків, Сєвєродонецьк обстрілюють. Почалась війна".
Між п'ятою і шостою годинами ранку Андрій поїхав на автозаправку за пальним і харчами, дорогою телефонував рідним. Тоді у Кропивницькому вже були черги біля магазинів, банкоматів та аптек.
"Містяни знімали гроші, купували ліки. На третій день на полицях магазинів не було деяких продуктів, люди стояли в чергах, робили запаси харчів. Але, що характерно, в такі моменти у місті не було хаосу, все було організовано".
Зі слів Андрія Кур'яна, у родині вирішили, що всі тимчасово житимуть із батьками. Протягом наступних трьох діб він перебував у ступорі, не розумів, як бути далі.
"А потім вирішив: досить, треба щось починати робити. Я поїхав у місто, побачив, що на "Козачому острові" організовувався волонтерський рух. Звідти подався до віськкомату. Що мене найбільше вразило – це черги, у яких стояли чоловіки різного віку. Потім поїхав до місця розташування нашої тероборони. Там привезли пісок, який я допоміг відвантажити".
27 лютого Андрій вдруге побував у парку "Козачий острів" й саме тоді вирішив долучитися до волонтерської спільноти. Для себе обрав напрямок паливно-мастильних матеріалів.
"Один з активістів, який стояв на Майдані, розповів нам, як створювати "коктейлі Молотова". Це була ціла лекція з практичними навичками. Після чого ми збирали паливно-мастильні матеріали, колотили цю суміш та роздавали у мікрорайони хлопцям, які були призначені там старшими. Я вів облік: куди їх передали, скільки, хто відповідальна особа. Такі записи були в мене та представника поліції. У перші дні та тижні повномасштабної війни ми всі були як велика родина, наповнена однією ідеєю – врятувати країну, місто та людей".
"Коктейлі Молотова" для оборони міста робили протягом перших двох тижнів. Їх виготовили більше тисячі пляшок.
"В якийсь момент ми припинили робити "коктейлі Молотова". Ті запаси пального, які люди принесли, використали для волонтерських машин, які почали возити на фронт допомогу. Після цього я сповна почав займатися волонтерством. Тут, на "Козачому острові", люди згуртувалися, притупилися почуття та страх. Ми всі жили однією ціллю, підтримували одне одного словами та морально. Єдине, що було важко пережити у перші дні – це сигнали повітряної тривоги".
Нині Андрій Кур'ян очолює обласний осередок громадської організації "ВПО України", яка допомагає переселенцям та Збройним силам України.
"Нам майже два роки. У нашій базі зареєтровано понад 11 тисяч переселенців. Спектр нашої допомоги дуже широкий – це від консультацій юриста до різноманітних заходів для дітей та дорослих".
Повномасштабна війна розставила пріоритети, що дійсно важливе в житті, сказав Андрій Кур'ян. Всі, хто не на фронті, мають робити максимум в тилу, вважає кропивничанин.