У Кіровоградській області містяться найбільші поклади літію в Європі. Про це Суспільному розповіла докторка геологічних наук, завідувачка відділу інституту геологічних наук Національної академії наук Олена Ремезова. І це саме один з тих рідкісноземельних металів, якими в Україні цікавиться президент США Дональд Трамп. Суспільне дізнавалося, що нині відбувається з родовищем літію на Кіровоградщині, чи планують літій видобувати, як це впливатиме на довкілля і що думають жителі громади.
Чим цінний літій і чому про нього всі нині говорять
Літій — це рідкісноземельний метал, який використовують для виробництва акумуляторів для смартфонів, ноутбуків і електроавтомобілів, у хімічній та медичній промисловості, аерокосмічній галузі, ядерній і відновлювальній енергетиці. Його відкрив у 1817 році шведський учений Юган Авґуст Арведсон. На думку голови ради старійшин Кіровоградської області Миколи Сухомлина, який у різні роки очолював обласні адміністрацію й раду, 21 століття називатиметься століттям літію.
"У світі взагалі літій називають "біла нафта". Літій в два рази легший від води. Тобто він плаває. Має низку властивостей, не притаманних іншим рідкісноземельним елементам. Застосовується в атомній енергетиці як теплоносій. У будівництві атомних підводних човнів, у літакобудуванні, у космічних апаратах — для очищення від вуглекислого газу повітря. Його використовують у медицині, у скловиробництві, у кераміці".
За даними Миколи Сухомлина, ціни на літій у світі стрімко зростають. У 1990 році одна тонна літію коштувала 1800-1900 доларів. Нині її вартість — понад 20 тисяч доларів.
Зі слів Олени Ремезової, запаси літію вимірюють в LCЕ — Lithium Carbonate Equivalent. У 2021 році світ спожив 0,5 мільйонів тонн LCЕ. У 2028 році прогнозують потребу, більшу ніж удесятеро — шість мільйонів тонн. На думку науковиці, це і є одна з причин, чому Трамп цікавиться і літієм, і іншими рідкісноземельними металами, які, як і літій, потрібні для нових технологій. Друга причина зацікавленості Трампа — конкуренція з Китаєм.
"Зараз цей ринок тримає Китай. Дають оцінки різні цього ринку — це і 60%, і більше, якщо говорити в цілому про рідкісні метали. І тут, звісно, є з одного боку співробітництво Китаю і Росії, з іншого — протидія цьому Сполучених Штатів. Тому що фактично йде монополізація цих ринків", — вважає Олена Ремезова.
Чи є літій в Україні й на Кіровоградщині
В Україні родовища літію є в Кіровоградській, Донецькій і Запорізькій областях. Території останніх двох нині під тимчасовою окупацією Росії. Залишається Кіровоградщина. За словами Миколи Сухомлина, про літій в області заговорили наприкінці 1970-х років. Його знайшли біля села Полохівка (нині Смолінської громади Новоукраїнського району). І саме воно виявилося найбільшим у Європі.
Також ще є Новостанкуватське родовище в Добровеличківській громаді Новоукраїнського району. Воно не таке потужне, як Полохівське, але його перевага в комплексності. Там знаходяться й інші рідкісноземельні елементи — тантал, ніобій, скандій, телур. Вони використовуються і в військово-промисловому комплексі, і в різних виробництвах, і попит на них також зростає.
Щодо Полохівського родовища, то, за даними Миколи Сухомлина, геологічна розвідка показала, що воно має 500 тисяч тонн літіюМається на увазі метал, а не руда, до складу якої він входить..
"Це багато. Якщо в цілому у світі є 18 мільйонів тонн, то 500 тисяч — це багато. Ми можемо конкурувати зі Сполученими Штатами. У цьому відношенні Україна має пріоритет і може увійти в десятку країн, які видобувають літій", — вважає Микола Сухомлин.
Що відбувається на Полохівському родовищі літію
Нині територія Полохівського родовища складається з полів, посадок і чагарників. Тут видобутку ще немає. Роботи на стадії досліджень. Геологічні розвідки почали майже дев’ять років тому. Дозвіл на розробку Полохівського родовища з 2016 року має підприємство "Укрлітійвидобування". Тоді це було не родовище, а перспективна ділянка, розповів директор і головний геолог підприємства Михайло Гейченко.
"Наше підприємство провело попередню геолого-економічну оцінку, апробувало запаси в Державній комісії по запасах, нам видали спеціальний дозвіл на користування надрами з умовою, що протягом трьох років ми маємо провести розвідку. Тобто детальну геолого-економічну оцінку. Ми справились за два роки. Захистили запаси і з того часу приступили до підготовки родовища до видобування".
За даними Михайла Гейченка, на родовищі реально видобути 27 мільйонів тонн літієвої руди — петаліту, з якої й виокремлюють літій. Цей метал там один, без супутніх корисних копалин. Поки порахували його запаси до глибини 500 метрів від земної поверхні. Якщо видобувати до півтора мільйона тонн руди на рік, родовище можна розробляти 20 років. Водночас, як сказав Михайло Гейченко, деякі свердловини пройшли вниз на 600 і більше метрів, а це може збільшити видобуток.
"Такі об’єкти потребують величезних вкладів, які вимірюються сотнями мільйонів доларів. І нами було затверджено 27 мільйонів тонн руди з прицілом на залучення іноземних інвесторів. Якби не було війни, ми б зараз були б в стадії будівництва шахти. У нас все йшло по плану. Основні принципи проєктування розроблені. Думаю, за два роки побудували б", — розповів Михайло Гейченко.
Зі слів директора, на шахті за планом має працювати 500-700 людей. Також окремо зводитимуть гірничозбагачувальну фабрику й розбудовуватимуть інфраструктуру — їдальні, крамниці, пральні, перукарні, дороги. На сьогодні в об’єкт вклали понад 10 мільйонів доларів. Загальна вартість рудника і збагачувальної фабрики — сотні мільйонів доларів.
Що кажуть про літій і його розробку в громаді
На території Смолінської громади підприємству "Укрлітійвидобування" на праві приватної власності з 2017 року належать три земельних ділянки загальною площею 34 гектари. Цільове призначення: "Для розміщення і експлуатації будівель і споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами". Цю інформацію у відповіді на запит Суспільного надав Смолінський селищний голова Микола Мазура. Водночас селищна рада не має даних, згідно з якими рішеннями виділялись земельні ділянки.
"Також у "Укрлітійвидобування" на праві приватної власності на території Смолінської громади є земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства по два гектари, загальною площею 124 гектари. Ці земельні ділянки, виділені громадянам у 2011 році, в подальшому були викуплені підприємством", — додали у відповіді на запит.
За словами голови громади, у 2023 році депутати селищної ради роботу "Укрлітійвидобування" з розробки Полохівського родовища визнали незадовільною і такою, що гальмує економічний розвиток громади. Про це також йдеться у відповіді на запит.
Найближче до Полохівського родовища літієвих руд розташоване село Копанки. Окрім нього, до Копанського старостинського округу входять села — Полохівка, Гаївка і Новопетрівка. Тут живуть майже 700 людей, розповів староста Олег Чумак. За його словами, більшість підтримують будівництво шахти.
"За підсумками громадських слухань, які були проведені на території, більшість населення тільки "за". Громадські слухання проводились до початку бойових дій. Це 2018-2019 роки. Більшість — ну, 95 %".
Ті двоє місцевих жителів, з якими спілкувалися журналісти Суспільного, вважають, що видобуток літію у громаді варто було б відкласти. Микола Журавський вважає шкідливим таке виробництво.
"Для села це, як сказати, якщо відкриється, ви ж знаєте, шкідливо. То треба всім жителям зробити якесь благо".
На думку жителя села Копанки Олександра Бабенка, видобуток літію нині не на часі через війну.
"Я вважаю, що лежав той літій мільйон років, то хай би ще полежав. Усі знають, який зараз час переживає наша держава. Війна. Нам зараз треба думати про відбудову держави. Єдиний ресурс, який залишився, — це земля і надра. Тому для того, щоб ми могли відновить нашу державу, ми повинні зберегти на майбутнє цей ресурс, який міг би забезпечити нам в майбутньому відновлення і розвиток".
Староста розповів, що згідно з угодою про соціальне партнерство підприємство зобов’язалось працевлаштувати місцевих жителів і брати участь у розвитку інфраструктури громади. На його думку, при видобутку літію мають врахувати інтереси жителів громади.
"Ті, хто були проти, бояться ризиків. Що будуть зруйновані дороги. Що не буде ліквідації наслідків господарської діяльності. Що це вплине на воду в місцевих криницях. Що впаде рівень ґрунтових вод, і не буде в криницях води не тільки в Копанках, а в радіусі 30 кілометрів. І також порушували питання щодо реєстрації за місцем господарської діяльності", — сказав Олег Чумак.
Директор підприємства "Укрлітійвидобування" прокоментував побоювання місцевих жителів. За його словами, підприємство зареєстроване в сусідній громаді — Малій Висці — через те, що це був райцентр на час реєстрації підприємства. Підприємство поки дотаційне й не може вкладати гроші в розвиток сіл.
"У нас немає ніякого прибутку. Поки що ми нічого не виробляємо, нам немає з чого платити податки", — сказав Михайло Гейченко.
Щодо впливу на екологію, то, за словами директора, поки на родовищі вимірюють кліматичні показники й спостерігають за підземними водами. Для цього пробурили п’ять свердловин і встановили дві метеостанції. Компанія уклала договір з міжнародною компанією в Лондоні для моніторингу екологічної ситуації.
Води через початок видобутку справді може не вистачити, сказав Микола Сухомлин. У першому випадку вона потрібна самій фабриці.
"Як тільки ми даємо згоду на розробку цього Полохівського родовища, ми повинні провести екологічну експертизу про наслідки розробки цього родовища, тому що перш за все при наявності збагачувальної фабрики постане питання — де брати питну воду й технічну воду. Його треба буде вирішити".
Також вода може зникнути в місцевих жителів. Є імовірність утворення гідравлічної вирви навколо зони гірничих робіт. Тоді усі підземні води через тріщини підуть у шахтні виробітки, і їх потрібно буде викачати на поверхню, сказав Микола Сухомлин.
"І постане питання. Ті будинки, населення, що потрапить у санітарно-захисну зону, у цю депресійну воронку — ми повинні їм розв'язати питання із забезпечення питною водою. А залежить гідравлічна воронка від того, на яку глибину ми будемо розробляти".
Ще одне екологічне питання виникає через технологію збагачення самого літія. За словами Миколи Сухомлина, поки не зрозуміло, яку з трьох схем обере підприємство — кислотну, лужну чи шляхом подрібнення. Кожна з них має свої наслідки для довкілля.
Щоб видобуток літію не мав впливу на жителів і довкілля, потрібно все детально прорахувати й вирішувати в комплексі, вважає Микола Сухомлин.
"У тих, хто бере дозвіл на розробку родовища, повинен бути державницький підхід. Ми повинні думати про охорону навколишнього середовища і про захист інтересів людей, які будуть тут, на території гірничих робіт".
За словами директора "Укрлітійвидобування", будівництво шахти й збагачувального комбінату розпочнуть після закінчення війни.
Що відомо про угоду між США та Україною про рідкісноземельні метали
3 лютого Президент США Дональд Трамп заявив про зацікавленість українськими рідкісноземельними металами 3 лютого. Він запропонував угоду про доступ до українських надр на 500 мільярдів доларів як плату України за військову допомогу США у війні з Росією.
15 лютого президент Володимир Зеленський сказав, що не дав підписати цю угоду, бо вона не готова для захисту українських інтересів.
20 лютого адміністрація президента США Дональда Трампа представила Україні "покращений" проєкт угоди щодо видобутку корисних копалин. В Офісі президента повідомили Суспільному, що робота над угодою триває.
21 лютого радник президента США з нацбезпеки Майк Волц заявив, що президент України Володимир Зеленський "збирається підписати" угоду про рідкісноземельні метали. За його словами, це буде "добре для України".