У державному архіві Кіровоградської області підготували документи окупаційного періоду Другої світової війни, які свідчать про Голокост у регіоні. Серед них списки євреїв, окупаційна газета німецькою мовою, акти комісії розслідування злочинів нацистських окупантів та протоколи допитів колаборантів.
Про це Суспільному розповів працівник архіву Дмитро Кобзар.
Щорічно 27 січня у всьому світі вшановують пам'ять вбитих євреїв та представників інших національностей, яких нацисти вбили під час Другої світової війни. Саме в цей день, 1945 року, війська Першого Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого нацистського концтабору Аушвіц. Він існував з кінця травня 1940 до січня 1945 років у Польщі. Цю пам’ятну дату запровадили рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.
До Дня вшанування пам’яті жертв Голокосту в архіві зібрали документи, які свідчать про цілеспрямовану політику нацистського режиму на знищення євреїв. Зокрема й акти розслідування злочинів нацистів на Кіровоградщині, складені у 1944 році, сказав Дмитро Кобзар.
"З одного з актів ми можемо дізнатися, що нацистські окупанти розстріляли та закатували, за далеко неповними на той момент даними, майже шість тисяч євреїв та майже тисячу ромів. Це у нашому місті. В інших – ситуація була не набагато краща".
"Був один окремий допит колишнього старшого поліцая, який діяв на теренах нашого краю. Він детально розповів процедуру, як зганяли єврейське населення спочатку в гетто. Вони не просто розстрілювали євреїв, а й потім добивали штиками, прикладами, займалися мародерством".
В архіві зберігають газету "Доброволець", яку випускали в Олександрії у період окупації.
"Є німецький переклад окупаційної газети "Доброволець". В ній агітація та пропаганда набули широкого значення. Часто критикували євреїв, звинувачували у будь-яких провинах, у будь-яких бідах".
Серед документальних свідчень Голокосту мають сім справ, серед яких — розпорядження окупаційної влади.
"Ми маємо справу з розпорядженням про ведення медичного страхування для населення. В ній зауважили категорії, які позбавлялися медичного страхування. Це ті працівники, які були не з місцевого населення. Могли бути військовополонені й окремий третій пункт – це євреї та роми нашого регіону".
За інформацію Дмитра Кобзаря, ознайомитися з документами можна на офіційному сайті архіву або в читальному залі.