Військовий з Кропивницького цьогоріч встановив світовий рекорд, два рекорди України та пробіг марафон. Це Олександр Тітенко. Він колишній боєць третього полку військ спецпризначення, а нині – четвертого полку рейнджерів. Суспільне дізнавалось, як військовий встановлював рекорди та кому вони присвячені.
Олександр Тітенко розповів, що нині він інструктор з фізичної підготовки та спорту у четвертому полку рейнджерів Сил спеціальних операцій України. Він спеціалізується на розвідці та проведенні штурмових операцій. Олександр не уявляє свого життя без спорту. З шести років займався футболом, а тепер надає перевагу силовим видам спорту, футболу та бігу.
"Я зрозумів, що моє призначення на цій землі – дарувати людям мотивацію. Багато людей, тисячі людей мені пишуть, цікавляться, мотивуються. Хочу показати, що українська нація в такій тяжкій ситуації повинна триматись. Тільки разом ми можемо перемогти".
Про Марафон Незламності
40-річний військовий сказав, що вперше взяв участь у марафоні 12 жовтня. Це був Марафон Незламності, який він присвятив своєму побратиму Дмитру Красновському з позивним "Американець".
"Дмитро Красновський втратив ноги на Куп’янському напрямку. У нього висока ампутація під самий таз. Я вирішив присвятити йому цей марафон. Але за два тижні до марафону він мені подзвонив і сказав: "Саша, братан, я хочу пробігти його з тобою!". Говорю: "Дімчик, я тільки за!". Оскільки він є шестиразовим марафонцем, для нього це був досвід у новій ролі – на кріслі колісному. Його підготовка тривала лише два тижні. У мене це зайняло трохи більше часу – близько чотирьох місяців".
Олександр Тітенко згадав, що подолали більшу кількість кілометрів, ніж планували.
"Організатори трошки не врахували. Ми пробігли 43 тисячі 500 кілометрів за чотири години 27 хвилин, а не 42 кілометри 200 метрів, як заведено у марафоні. Загальна кількість людей, які брали участь в цьому марафоні – 10 000 офлайн-онлайн. Ми розпочали останніми та фінішували 970-ті".
Не обійшлося і без технічних проблем з кріслом колісним його товариша, поділився військовий.
"Ввечері перед марафоном ми розпочали підготовку з крісла колісного, щоб воно нас не підводило, щоб нормально функціонувало. Діма діставав "шестигранник" і крутив, але нічого не закручувалось. Я не знаю точно скільки разів під час марафону, але понад 100 разів зупинявся і підбивав "дно" крісла колісного. Цей момент теж потрібно врахувати. Я думаю, якби не він, то я вибіг би з чотирьох годин".
Зі слів Олександра Тітенко, через рік разом з Дмитром Красновським планують пробігти ще один марафон.
"Плануємо через рік, якщо все буде добре, якщо будемо живі, здорові та Україна наша вистоїть. Хочемо або в Чикаго, або в Нью-Йорку, або в Маямі пробігти й заявити на весь світ та зробити збір для допомоги нашій державі, нашим військовим".
Наступний марафон сподіваються пробігти швидше, розказав чоловік.
"Ми це зробимо і я вибіжу з чотирьох годин, адже було важко перед собою штовхати 100 кілограмів. Діма 80 кілограмів і крісло колісне 20 кілограмів, це було важко".
Про рекорди України та Світу
Олександр Тітенко розповів, що його першим рекордом був Національний рекорд з берпі – вправі з віджимання рук, присідання та вистрибування.
"Рекорд України, який я встановив 14 жовтня на День захисника і захисниці, я присвятив нашим полеглим військовим. Він становить 870 повторень за 60 хвилин. Світовий рекорд становить 951 повторення. Мені не вистачило 82 рази, щоб увійти в книгу рекордів Гіннеса".
Військовий розповів, що відчуває у собі сили зробити тисячу повторень, щоб перевершити це світове досягнення.
18 листопада у День сержанта ЗСУ військовий встановив у Києві новий рекорд – з виходів силою на дві руки на перекладині. Попередній – 285 повторень – перевершив на 10 разів, сказав Олександр Тітенко.
"Найскладніше у цій вправі – закинути руки. Вижати не важко, а от саме закинути руки. Побачив рекорд України по телевізору. Думаю: "Потрібно встановити більше". І якось так воно мені пішло і виконав! Хочу світовий зробити через рік – це 402 повторення".
За його інформацією, цей рекорд України присвятив бойовому побратиму, Герою України, бійцю третього полку спеціального призначення з позивним "Яша" Ігорю Замоцькому.
"Він віддав своє життя за нашу з вами незалежність, за те, щоб ми нині жили та існували як нація. Ця людина віддала життя, прикривши своїм тілом, якщо не помиляюсь, п'ять чи сім людей. Він сказав: "Хлопці, йдіть, а я залишусь". І останній бій він провів там".
"Коли я встановлював рекорд України, тоді було досить прохолодно, люди були в шапках, рукавичках та куртках. Щоб ви розуміли, після того, як я зістрибнув з перекладини та давав інтерв'ю, з'явився метелик. В таку холодну пору з'явився метелик. Коли я це повідомив мамі Ігоря Замоцького, вона сказала, що два тижні тому метелик прилітав до неї у Німеччині. То є ось такий момент цікавий, що не все так просто у нашому житті".
Олександр Тітенко розповів, що 23 листопада у Дніпрі разом з трьома військовими та чотирма спортсменами встановили рекорд, аналогів якому немає у світі.
"Ми встановлювали рекорд України з багатоповторних відтискань. Кожен з нас виконав по шість тисяч відтискань за 12 годин. Розпочали ми о 09:00 та закінчили об 21:00. Нашою задачею було відтиснутись 50 тисяч разів. Неймовірна цифра з неймовірною кількістю годин. Просто так вдуматись, подумати, чи це реально. Виявляється – реально, але я не вірив, що це реально. Ми написали нову власну історію, яку до нас ніхто не робив у світі!".
Рекорд встановили на 11 годині 37 хвилині. Але на цьому не зупинилися, щоб вшанувати пам’ять загиблого на війні побратима, додав військовий.
"За 12 годин ми зробили 51 тисячу 537 повторень. У експертів, котрі були присутні із Національного реєстру України, були сльози. Тут не скільки йде мова про фізичні здібності, як про дух, про характер та про волю. Це був третій рекорд, він присвячений Ігорьку Височенку, бійцю 60-ї окремої механізованої бригади. Його батьки також були на встановленні рекорду".
Зі слів Олександра Тітенко, своїми рекордами демонструє всьому світові силу тіла і духу українського військового.
"Я 11 років віддав силам спеціальних операцій, а саме третьому полку спеціального призначення та перейшов в четвертий полк. Моє керівництво, підтримує мене у всіх моїх починаннях, у всіх моїх досягненнях, тому що цим самим показує, яким повинен бути воїн, до чого повинна людина прагнути".
Встановлюючи рекорди, переслідує ще одну мету, сказав військовий. Товариш Олександра – Віталій Найден створив Телеграм-канал, в якому популяризують здоровий спосіб життя і мотивують всіх охочих долучатися до зборів грошей на потреби ЗСУ. За тиждень зібрали 10 тисяч гривень для Дмитра Красновського, який разом з Олександром Тітенком брав участь у марафоні.
"Я йому сказав: "Ти чітко визнач свою ціль і мету, щоб люди, які приєднуються до каналу, розуміли, для чого їх сюди додали, і щоб у них теж була своя мета". Відповідно, я думаю, надалі з Сашком ми плануємо робити збори та допомагати їх закривати".
Олександр Тітенко розказав, що має девіз.
"Якщо хочете бути здоровими, ви закаляйтесь, але як хочете бути як "Тітик" сильними, то ви качайтесь! Слава Україні, слава українській нації!".
На думку військового, для встановлення рекордів потрібні три чинники: генетична схильність, бажання та праця.