Зоозахисниця Юлія Барановська з міста Новомиргород Новоукраїнського району Кіровоградської області врятувала на річці Вись пораненого лебедя. Покаліченого птаха забрала додому та вилікувала. Назвала його Сіма.
Суспільному Юлія розповіла, що лебідь живе у неї другий місяць.
Його побачила на фото, які зазнімкував місцевий житель.
"Це місце ще називають "Панські гори". Дуже часто на цій водоймі живуть лебеді цілими сім'ями. Цей чоловік фотографував красиві краєвиди нашої природи. В його кадр потрапив молодий, поранений птах. Наближалась зима, тож я вирішила, що його треба забирати, бо він пропаде".
Щоб витягти лебедя з води, разом з подругою шукали по всьому Новомиргороду рибацькі сітки. Однак спіймати його вдалося за допомогою підсака для риболовлі.
"Ми поїхали до річки, коли стемніло, та влаштували засідку. Сиділи в кущах, коли Сіма підплив до берега, він відчув нас, і пішов назад у воду. Потім повернувся, але вже не сам, а зі своїми родичами. Як тільки вони відпливли, ми накинули на нього підсак, завантажили в машину і повезли додому".
Коли Сіму привезли, він був дуже слабкий через сильну крововтрату, сказала зоозахисниця. Через це в машині не пручався та поводив себе спокійно.
"В інтернеті я знайшла орнітологиню з Харкова. Телефоном вона консультувала мене, як правильно лікувати птаха. Сказала, що в такому стані він втратив дуже багато енергії, яка потрібно йому для самообігріву. Тому спершу його треба було помістити у тепле приміщення. Температура тіла молодого лебедя 40 градусів".
Молодого птаха Юля Барановська спершу поселила у підсобній кімнаті свого будинку. Увімкнула обігрівач, застелила підлогу ковдрами та пелюшками. Добу він сидів та відігрівався.
"Я в цей час, за порадою орнітологині, обробляла йому рану на крилі та колола антибіотики. Коли він одужав, вона сказала мені знайти йому качку, бо лебеді подібні до них. Так у нас з'явилась Федора. Її мені дали небайдужі люди. За два дні вона навчила нашого Сіму їсти, оскільки в умовах неволі він не вмів цього робити. На цьому етапі важливі були, як колір тарілки, так і води".
Зі слів Юлії, нині Сіма і Федора живуть парою. Щоправда, лебеді можуть жити до 40 років, качка – від 8 до 12. Тож її доведеться замінювати, щоб птах не сумував. Це дуже важливо для його утримання.
Рибу лебеді не їдять. Для них треба заготовляти водорості та ряску.
"Я мала трохи запасів, але вони скінчились, тож замінюю їх пекінською капустою. Запарюю пшеничну крупу, наливаю туди водичку, натираю буряк, моркву і зверху мілко подрібнену капусту. Сіма їсть це все з великим апетитом".
Лікувати лебедя теж було непросто, розповіла зоозахисниця. Треба вміти дати йому таблетку, а щоб зробити уколи, доводилось сідати верхи.
Нині Сіма здоровий. З качкою Федорою їх перемістили з будинку у сарай в спеціальну кімнату, настелену соломою.
"Хижий звір відкусив Сімі крило разом з кістками, тож у вирій він вже не полетить. Навесні викопаємо їм канаву, що вони у воді порпались".
Птах добре уживається не тільки з качкою, але й з котами та собаками, хоч вони спершу ставилися до Сіми насторожено. Нині у Юлії вдома проживає 60 котів та 20 собак. Десятьох цуценят прилаштувала з регіону бойових дій, шістьом з них жінка знайшла господарів.
Утримує тварин за гроші благодійників. В місяць на їжу та корм котам і собакам витрачає в середньому 25 тисяч гривень.
"Дуже багато грошей я витрачаю на лікування тварин. Щодо їжі, то чотири-п'ять мішків корму – це 14 кілограмів – мені вистачає на сім днів. І це тільки для котів. Також з їжею допомагають діти зі школи, небайдужі жителі міста. Хоча я намагаюсь усім тваринам знайти сім'ю, менше їх не стає. Адже люди підкидають мені їх під двір. Наприклад, у День Святого Миколая під паркан поставили коробку з цуценятами".
Зі слів Юлії Барановської, лебедя врятувала вперше.