Ціни на молоко-сировину в Україні за п’ять місяців збільшились на 40%. Причина – у його дефіциті, розповів виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур. Суспільне дізнавалось у переробників, постачальників, продавців та експертів, як це вплинуло на молочний ринок, вартість молока та продуктів переробки, зокрема у Кіровоградській області.
Про розведення корів на Кіровоградщині
Розведенням корів займаються 55 господарств Кіровоградської області, там утримують десять тисяч корів. Усього ж, з урахуванням корів, яких утримують жителі регіону – 37 тисяч 700. Це дані від керівниці департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
"Це те молочне дійне стадо, яке дає сировину для молока. Що ж стосується корів у господарствах населення – їхня кількість щороку зменшуються і зменшуються на 7%. Причина – низька рентабельність. Зараз невигідно тримати корову, отримувати гроші за здане молоко, характеристики якого не дуже відповідають стандартам підприємств. Тому на молоко від господарств населення ціна нижча, а високоякісне молоко – це молоко від сільгосппідприємств".
Про державні дотації власникам корів
За словами керівниці департаменту, уряд повернув державну програму дотацій власникам корів. Вона працювала у перший рік повномасштабного вторгнення, а у 2023-му її скасували. Виплату збільшили з 5300 гривень до 7000 за одну корову. Скористатися програмою можуть власники, які утримують від трьох до ста корів. Визначена максимальна сума допомоги – 530 тисяч гривень.
"У нас в області цього року виплатили 14 мільйонів гривень зазначених грошей, отримали їх і сільгосппідприємства, і господарства населення".
Ця програма діятиме й наступного року, сказала Валерія Фурманова. Її умови й суми виплат затвердять у бюджеті 2025 року.
Чи ефективні дотації від держави
За словами виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, він не помітив суттєвого збільшення поголів’я корів та виробництва молока завдяки програмі підтримки.
"Тим паче, що якість молока, якість сировини, яку виробляє населення, не відповідає вимогам, з якими ми йдемо в євроінтеграційні процеси. Там не вистачає ні простежуваності, ні якості. Тому я вважаю, що підтримку слід продовжувати, але вона суттєво не поліпшить загальний стан молочної галузі".
Арсен Дідур вважає, що на зменшення поголів’я корів та виробництво молока вплинула й повномасштабна війна в Україні.
"Зараз молочна переробка розраховує тільки на баланс виробництва, який є в господарствах. Це 3,2 мільйона тонн сировини, яку ми переробляємо. А молочній переробці потрібно близько шести мільйонів тонн. Тобто середня завантаженість молочних заводів – 50-60%. Якщо не займатись тваринництвом, не збільшувати поголів'я і не збільшити виробництва молока, то ми можемо залишитись без власного національного виробництва і національних молочних продуктів".
Дефіцит сировини привів до її подорожчання, пояснив директор Спілки. З червня до листопада вартість зросла на 40%, й нині літр молока-сировини коштує 25 гривень.
"А у поляків, наприклад, за цей же час ціна піднялась на 6,5%".
На думку Арсена Дідура, ситуацію з дефіцитом молока-сировини можна змінити тільки на рівні уряду.
"Державна підтримка має бути для господарств, де понад 300 голів дійного стада".
Серед держпрограм, які зможуть збільшити виробництво молока-сировини в Україні, директор Спілки молочних підприємств назвав компенсації від 50% на будівництво молочних ферм та завезення з-за кордону молочних порід корів.
Господарство в Олександрійському районі Кіровоградщини
У господарстві, що в селі Подорожнє Олександрійського району, корів утримують 21 рік. Нині їх 400, за рік збільшили стадо на 40 корів, але цього мало, розповіла заступниця директора господарства Олена Михайлик.
"Збільшити стадо своїми силами. Це не швидкий процес. На добу вони дають майже три тисячі літрів, але цього не вистачає для наших потужностей. Хочеться, щоб це було шість тисяч".
У господарстві, зі слів заступниці директора – безконтактне виробництво.
"Молоко власної ферми трубопроводом потрапляє безпосередньо на виробництво: в охолоджувальні танки, звідки – на пастеризацію і безпосередньо у бринзоробний цех, де вже відбуваються процеси виробництва".
За словами Олени Михайлик, потужності виробництва дозволяють виготовляти 5-6 тонн бринзи на добу, якщо працювати у дві зміни.
"Але щоб продукт був якісний, це має бути якісна сировина. На сьогодні цієї якісної сировини дуже не вистачає. Ми працюємо в одну зміну, а взимку ми навіть можемо переходити на триденний робочий режим роботи, і все одно прив’язка йде до молока. Катастрофічно не вистачає сировини, а ще вона дуже дорога".
Нині за добу, сказала, виготовляють дві тонни сирів.
"Потужностей у нас вистачає, щоб забезпечити розсільними сирами всю Україну".
Кропивницький супермаркет
У супермаркеті, де побувало Суспільне, продають молочну продукцію українських виробників та імпортовану з Польщі, показала його керуюча Людмила Животовська.
"Наприклад, візьмемо дві абсолютно однакові позиції. Це твердий сир. Ціна українського виробника – 79 гривень 99 копійок, ціна польського виробника – 75 гривень 99 копійок. Чотири гривні різниця. Пов’язано це з тим, що постачальники надають таку ціну".
За інформацією керуючої супермаркету, імпортна продукція становить 3% від асортименту молочної продукції на їхніх полицях.
"Ми працюємо з постачальниками з Київської, Дніпропетровської та Львівської областей, а ціни диктують нам, як завжди наші постачальники. Є сезонність на молочному ринку – з похолоданням ціна зростає".
Керуюча супермаркету порівняла: у січні 2024 року пляшка молока вагою 870 грамів від виробника з Львівської області коштувала 37 гривень 99 копійок, нині – 46,99. За 10 місяців ціна зросла на дев’ять гривень. Якщо ж порівнювати з осінню минулого року, сказала, ціни на молочну продукцію збільшилися майже на 30%.