З початком повномасштабної війни в українців змінились життєві пріоритети та цінності. У проєкті "Більше українського" зібрані історії популяризації та пропагування українського серед жителів Кропивницького та Кіровоградської області. Їх можна переглянути на каналі Суспільне Кропивницький в YouTube. Четверта історія — про співзасновницю етнографічного проєкту "Баба Єлька", кропивничанку Світлану Буланову, яка вивчає історію українського вбрання, популяризує його, реставруючи, виготовляючи репліки та осучаснюючи в рамках проєкту.
За словами Світлани Буланової, схильність до яскравого й оригінального вбрання мала з дитинства, хоча росла в селі, де не було магазинів модного одягу.
"У мене не було коштовних прикрас, не було намист, але мені постійно цього хотілося, я це бачила в журналах, звертала на це увагу у фільмах. І мама мені постійно про це говорила, помічала цю схильність".
Живучі в селі, перешивала на себе мамині речі, згадує Світлана.
"Мамині спідниці, різала сукні, робила із сукні топ і спідницю, щось перешивала, додавала якоїсь нотки своєї, десь якоїсь вишивки. Хотілося виглядать не так, як всі, не ходить в тому, що ходять всі, хотілось відрізнятися".
Нині до свого одягу кропивничанка завжди додає етноелементи – намиста й прикраси, частину з яких робить сама.
Коли створили проєкти "Баба Єлька", названий на честь її бабусі, й почали їздити в експедиції громадами Кіровоградщини, Світлана почала збирати інформацію по те, як вбирались місцеві житлі раніше.
"Ми бачимо величезну кількість світлин, на яких зображені наші пращури, і ми бачимо, як вони одягалися, які прикраси носили, які в них головні убори. На все ми з дівчатами почали звертати увагу, почали собі щось підшивати. Своїм прикладом ми хочемо показати, що українці завжди були ошатно вдягненими, дуже стильними, зі смаком, вони не носили шароварів червоних атласних. Це не є правдивим образом українця".
Традиційні українські елементи одягу можна легко поєднати із сучасним одягом, вважає Світлана Буланова.