На полях Кіровоградської області розповсюджується ваточник сирійський – рослина, завезена в Україну в 60-х роках минулого століття для виробництва каучуку. Суспільне дізнавалось, чим небезпечний цей бур’ян та чому з ним треба боротися.
Головна фітосанітарна інспекторка області Тетяна Лапицька називає ваточник сирійський "рослинним окупантом". З її слів, його припинили вирощувати через затратність та низьку якість виготовленого з нього каучуку. Зараження цією рослиною території регіону помітили три роки тому. Ваточник сирійський витісняє всі рослини на території, де росте.
"Окупант наш місцевий, рослинний. Кіровоградська область почала заражатися цим бур’яном з Черкаської".
Боротися з бур’яном, сказала, важко, але необхідно. Якщо цього не робити, з часом він захоплює більші території: корені рослини сягають чотирьох метрів, з однієї рослини утворюється від двох до трьох тисяч насінин.
"Він стійкий до великої кількості гербіцидів. Крім того, в нього є восковий наліт на листі й опушеність, завдяки чому ця культура досить стійка до засобів захисту. Дуже корисні бакові суміші – коли декілька діючих речовин змішують. Обробляти краще підвищеною дозою, щоб спалити".
За словами Тетяни Лапицької, якщо власники полів, де є ваточник, не продовжать його знищувати, щороку рослина займатиме більші території.
"Насіння має таку специфіку – вони як хмаринки, за вітром можуть розлітатися – і це вже будуть не ваші 100 гектарів, це будуть і 200, і 300 – і вашого сусіда і будь-кого. Можливо, заражені площі у певні роки варто виділити під чорний пар, щоб сконцентруватись виключно на ваточнику".
В інспекторки немає даних щодо площ полів Кіровоградщини, заражених ваточником. Та оскільки розповсюджується бур’ян і з насіння, і з коренів, то методів боротьби з ним існує два.
"Агротехнічний – коли ми не даємо буряну можливість навіть заквітнути, вже не кажучи про утворення насіння. Та хімічний обробіток – до цвітіння чи утворення коробочок, в яких є насіння. Але це дуже специфічний бур’ян, тому після обробки гербіцидами його не слід скошувати протягом 20 днів, бо цим можна спровокувати ріст підземних пагонів".
На полі підприємця із села Панчеве Новомиргородської громади Миколи Танасюка, крім сої, росте ваточник. Його, сказав, не вдається побороти протягом семи років.
"Спочатку був поодинокий, та з кожним роком розростався. Із сотні гектарів вже забирає 20% площі, практично вже по всьому селу, у лісосмугах трапляється, на берегах водойм. Пригнічує всі культури, ми недоотримуємо врожай".
Боролися з бур’яном обома способами, рекомендованими фітосанітарною інспекторкою.
"Сапали, рвали, робили одиночні оприскування, пробували його заливати. Він наче на початку притухає, жовтіє, а потім пускає від кореневої системи додаткові паростки і знову починає рости".
Що не робили, сказав, щороку ваточника на полі стає більше.