На "Хуторі Надія" на Кіровоградщині відкрили новий музейно-театральний простір для залучення туристів

Щоб залучити більше туристів на території державного заповідника-музею Івана Тобілевича "Хутір Надія" відкрили музейно-театральний простір та презентували оновлену концепцію. Заповідник створений на території садиби, що належала одному з засновників першого українського стаціонарного театру, драматургу, режисеру Іванові Карпенку-Карому. Садибу заклав у 1871 році батько драматурга Карпо Тобілевич і назвав іменем його дружини — акторки Надії Тарковської. Карпенко-Карий садибу обрав місцем свого постійного проживання. Тут він написав 11 п’єс з 18, які увійшли в золотий фонд національної класичної драматургії.

Про це Суспільному розповіла завідувачка заповідника Тетяна Кравченко.

Територія заповідника-музею "Хутір Надія" – це всім гектарів, на яких розміщені меморіальний будинок Тобілевичів, "батьківська хата", музейно-театральний простір, столітні дуби.

"Перша будівля на хуторі – "батьківська хата", – розповіла Тетяна Кравченко. – З неї починався хутір, першим на цій землі заселився батько драматурга. Збудував просту сільську хату на дві половини, під солом’яною стріхою, без фундаменту, хата-мазанка. Такий будиночок проіснував до нашого часу. У 1964 році його реконструювали, поставили підпори. Саме в цьому будинку Іван Тобілевич написав одну із найвідоміших своїх п’єс "Сто тисяч".
Батьківська хата на "Хуторі Надія". Суспільне Кропивницький

Поруч будинок, побудований Іваном Тобілевичем. Під час Другої світової війни він був зруйнований і відбудований у 1982 році за спогадами внуків.

Батьківська хата та будинок Івана Тобілевича. Суспільне Кропивницький

Ставок поблизу садиби викопаний Іваном Тобілевичем вручну, говорить Тетяна Кравченко:

"Він рукотворний, живлення джерельне, форма підкови, глибина за життя Івана Тобілевича сягала шість метрів, зараз три. На території відтворені дві купальні — чоловіча та жіноча".

На території садиби висаджений гай столітніх іменних дубів. Їх тут сотня.

Театральна історія Кіровоградщини – це те, чим має пишатись область, розповідати всьому світу і зацікавлювати туристів. Для цього оновили концепцію заповідника-музею, розробили путівник "Хутір Надія" та відкрили музейно-театральний простір, розповів керівник обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко. "Хутір Надія" – це філія краєзнавчого музею.

"Це сучасний музейно-театральний простір, де є конферанс-зала для проведення різноманітних заходів, конференцій, нарад, семінарів, в тому числі заходів з ментального здоров’я. Тобто у нас поєднання трьох китів: красива природа, меморіальна частина комплексу Тобілевичів і сучасний музейно-театральний простір".
Путівник "Хутір Надія". Суспільне Кропивницький

У музейно-театральному просторі раніше був музей української хореографії. Його перевезли до міста Кропивницький.

Зала музейно-театрального простору. Суспільне Кропивницький

Тут шість кімнат. Можна ознайомитись з історією про батьків та село, в якому народився 1845 року Іван Тобілевич, який мав творчий псевдонім Карпенко-Карий. Тут презентують документи, які розповідають про історію заснування у 1871 році "Хутора Надія" та його розвиток. Є мініатюра батьківського будинку родини Тобілевичів.

На території садиби можна купити сувенірну продукцію, говорить Борис Шевченко: "Тобто людина приїхала на хутір, взяла путівничок, ознайомилась коротко з його історією, про його родзинки й з собою його понесла далі".

"Хутір Надія". Суспільне Кропивницький

На облаштування простору з обласного бюджету витратили десять тисяч, сказала директорка департаменту культури та туризму Уляна Соколенко.

"Єдине, що було придбано коштом бюджету, це акустична система — колонки та мікрофони, але це поточні видатки. Раніше ми знали: "Хутір Надія" – це гарна природа, послухали екскурсію, і в принципі все. А сьогодні ми пропонуємо приїхати сюди групами попрацювати в конференц-залі й водночас культурно відпочити, побути на природі, почути історію, побачити місяця, де проживали самі корифеї".

Планують, що виставки у залах музейно-театрального мистецтва будуть змінюватись.