"Дружина — мій янгол". Як реабілітується 26-річний офіцер з Кіровоградщини після 20 операцій і втрати руки під Авдіївкою

Максим і Юлія Гладченки. Фото: Facebook/Юлія Гладченко

Максим Гладченко має 26 років. З них 10 пов’язані з військовою справою. У липні 2023 року Максим потрапив під обстріл під Авдіївкою і там отримав тяжке поранення. Відтоді у різних лікарнях переніс до 20 операцій.

З бійцем ми спілкувалися телефоном. Нині Максим Гладченко перебуває в реабілітаційному центрі в Києві. Він — кадровий військовий. Обрав цю професію після закінчення школи, у 2014 році, якраз коли почалася російсько-українська війна. Тоді Максим вступив до Полтавського військового коледжу.

"Я пробув там два з половиною роки. А у 2017 році я потрапив в 30 бригаду. Першим моїм пунктом була Волноваха. І вже там я познайомився з дружиною. Тоді вона теж була військова. Зараз уже звільнилася, в запасі. Поки я в Києві, Юля живе в Івангороді (село в Олександрівській громаді ред.). Там у нас будинок".
Юлія Гладченко. Фото: Facebook/Юлія Гладченко

Того самого 2017 року Максим воював біля міст Курахове і Мар'їнка. У 2018 році він вступив до Київського військового інституту телекомунікацій та інформації імені Героїв Крут. Випуск мав бути у червні, але навчання закінчилося раніше через повномасштабну війну. Уже в березні 2022 року Максим служив у 110 бригаді.

Вона тоді тримала оборону на Донецькому напрямку в районі Авдіївки. Максим був зв’язківцем. Очолював підрозділ з 20 людей, мав звання старшого лейтенанта і посаду заступника начальника штабу. І там через більш як рік отримав тяжке поранення. Це було в липні, за чотири дні до Максимового дня народження.

"У мене був вирваний правий бік. Посічені внутрішні органи — легені, нутрощі. Було 20 переломів тільки в одній кістці — від плеча до ліктя. Вирваний ліктьовий суглоб. Переламані ребра, відірвані два пальці на нозі, багато опіків. Три метри кишківника просто вирізали".

Праву руку не вдалося зберегти. В усьому іншому Максим почав поступово відновлюватися, наскільки це можливо. Спочатку пролежав тиждень у комі. Потім його годували через зонд спеціальними рідинами. Далі дружина почала привчати чоловіка до звичайної їжі. І завдяки цьому він тепер обходиться без дієтичного харчування.

"Якби я тоді сів на дієту, то зараз не міг би сприймати будь-яку їжу. Надію на все мені дала моя дружина. Хлопці, які мене вивозили, знали про неї, й казали: "Братан, тримайся, ти потрібен своїй дружині". Коли я лежав у лікарні в Дніпрі з закритими очима, лікарі питали: "Максиме, ви мене чуєте?", і я не реагував. А коли пустили дружину, я на неї відреагував. Моїм янголом-охоронцем була дружина. Я тяжко приходив у себе. Коли мене перевели з реанімації в хірургію, я падав духом, мені нічого не хотілося. Як я буду ходити й жити? Але вона завжди мене підтримувала. Юля дуже сильна дівчина, і я їй дуже вдячний".
Максим і Юлія Гладченки. Фото: Facebook/Юлія Гладченко

Юлія і Максим Гладченки. Facebook/Юлія Гладченко

Заклад, де нині перебуває Максим, заснував бізнесмен і волонтер В’ячеслав Запорожець разом з лікарями-хірургами Олександром Галузинським та Олександром Ліненком. Його назва Центр складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки "ТитаНові". Там допомагають військовим зі складними ампутаціями.

Нині Максим Гладченко чекає на протез, займаючись фізичними вправами. За його словами, за перебування в центрі платить меценат В’ячеслав Запорожець. На протез ітимуть спільні гроші. Частину їх дає держава, певна сума приходить під час зборів, які оголошуються в інтернеті. Також допомагають волонтери. Наприклад, щоб підтримати новостворений центр, свій проєкт запропонувала акторка Юлія Сенюк.

"Юлія Сенюк амбасадор центру. Вона допомагає мені й іншим таким хлопцям з ампутаціями. Юлія подала ідею фотосесії в оригінальному стилі для календаря. Щоб ми були у костюмах, а вона у вечірній сукні. За її словами, це така стилізація під серіал "Гострі картузи". Ми погодилися. Можна було, звичайно, зробити стандартні фото, у військовій формі, але зараз війна, й так усі в ній. Тому вирішили зробити під цей стиль".

У проєкті взяли участь 12 бійців з різними ампутаціями. Ці фото випустять у вигляді календаря, а гроші від його продажу передадуть на розвиток центру, для протезування й реабілітації бійців. Поки календар не надрукували, допомогти бійцям можна через благодійні внески.