Тепла погода, брак кадрів та ускладнена логістика: особливості посівної на Кіровоградщині

Ексклюзивно

У Кіровоградській області аграрії втретє розпочали посівну в умовах воєнного стану. Про ціни на пальне та посівний матеріал, яким культурам надають перевагу, брак кадрів та як збувають торішнє збіжжя розповідають керівники господарств, виробники насіння, трейдери та управлінці.

У Кіровоградській області на 16 березня посівну почали десять господарств. Усього їх три з половиною тисячі. За два роки повномасштабної війни фермери адаптувались до роботи в умовах воєнного стану: блокади портів, пошук альтернативної логістичної мережі для експорту, коливання цін на пальне, добрива, посівний матеріал. Все це внесло корективи в роботу, технологію вирощування – щоб не тільки працювати, а й отримувати прибуток, розповів керівник агрогосподарства Микола Макодзеба. Серед головних проблем посівної цього року називає людський ресурс – дефіцит працівників.

Брак кадрів

Микола Макодзеба (ліворуч) з колегами. Фото: Суспільне Кропивницький

"Я керівник господарства, якому у цьому році виповниться вже 36 років, — розповідає Микола Макодзеба. – Коли я починав, було 76 механізаторів. Сьогодні їх 12".

Бронювання допомагає зберегти той мінімум, який дозволяє сіяти, бо спеціалістів для роботи нині знайти важко. Де це можливо, людей заміняє техніка. Торік у господарстві мобілізували на фронт третину з 18 працівників: трактористів, механізаторів та водіїв. Інших вдалось забронювати: "Майже 50% робітників забронювали. Я так думаю, що ми впораємося із нашими завданнями, які стоять перед нами: виростить врожай, заплатити податки, хорошу заробітну плату".

Керівникам господарств потрібно заздалегідь дбати про бронювання працівників під час воєнного стану, пояснила керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова. Забронювати можуть на термін до пів року. Механізм такий: підприємство звертається до органу, який видав йому мобілізаційне завдання — це районна військова адміністрація, обласна військова адміністрація, або орган місцевого самоврядування. Далі списки передають у генеральний штаб, генштаб розглядає їх або робить зауваження. Потім передає міністерству економіки. Кінцевий результат процедури бронювання — це наказ міністерства економіки. Бронюється не більше ніж 50% від кількості зобов’язаних. Чинним законодавством передбачається збільшення цієї норми, але це може бути тільки виключенням. Генштаб може зауважити на те, що дійсно підприємству потрібно забронювати понад 50% працівників.

У Кіровоградській області нині є потреба майже у півтори сотні трактористах, механізаторах та водіях. Така кількість була і торік. Це дані від представниці центру зайнятості Тетяни Кеслер: "Працюємо над їх комплектуванням, частину людей підбираємо з-поміж зареєстрованих безробітних, а частина — з вільного ринку. Служба зайнятості пропонує пройти професійне навчання шляхом підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації на базі своїх центрів профтехосвіти".

Пропонують людям, які працюють і мають бажання отримати нову професію в агросекторі, скористатися безплатними ваучерами на навчання. Їх оплачує держава. Сума вартості ваучера складає понад 30 тисяч гривень. Термін навчання – від півтора до семи з половиною місяців.

Вплив погоди на посівну

Посівна на Кіровоградщині розпочалась на два тижні раніше, ніж рік тому. Аномальна тепла погода у грудні, на початку січня та в лютому + 11 градусів сприяє початку посівної у першій половині березня, сказав завідувач відділу рослинництва інституту сільського господарства у Кропивницькому районі Назар Умрихін.

В інституті є демонстраційне поле. Тут сіють різні культури, слідкують, як вони ростуть за різних погодних умов, і потім радять аграріям, що краще сіяти.

Демонстраційне поле інституту сільського господарства у Кропивницькому районі. Фото: Суспільне Кропивницький

Враховуючи теплу зиму, у березні аграріям радять сіяти ярі ячмінь та пшеницю, горох і овес. Рекомендують використовувати вітчизняний, а не іноземний посівний матеріал, бо ці сорти є більш посухостійкими й мають високий нижній поріг урожайності.

Демонстрація вирощених сортів в інституті сільгосподарства у Кропивницькому районі. Фото: Суспільне Кропивницький

Що сіятимуть аграрії

Аграрії Кіровоградської області розпочали посівну з ярого ячменю та гороху.

В одному з господарств Кропивницького району зерновими та технічними культурами планують засіяти тисячу гектарів, розповіла агрономка Ольга Жовтенко – 50 гектарів проса, 100 гектарів кукурудзи, все інше соняшник.

"Горох розпочали сіяти тому, що для нього підходяща погода у цьому році. У минулому році сіяли з 10 травня, тому що у нас була посівна тільки гречки і соняшника".
Агрономка Ольга Жовтенко. Сіють горох. Фото: Суспільне Кропивницький

На Кіровоградщині зменшаться поля під зерновими, такі ж площі, як і торік будуть бобових. Переважатимуть технічні культури, аналізує керівниця департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова. Під більш рентабельними культурами — це соняшник та соя — планують збільшити площі на 33,7 тисячі гектарів, це 35%. Під соняшником на 4% – це 25 тисяч гектарів. Під цукровим буряком на півтори тисячі гектарів.

Порівняно з минулим роком господарства області прогнозують зменшити посіви зерновими на майже 55 тисяч гектарів — це 7%, кукурудзою — на понад 12 тисяч гектарів, майже на чотири відсотки менше (3,9%). Збільшуються площі під соєю — на 34 тисячі гектарів, це плюс 35%, площі соняшника збільшаться на 30 тисяч гектарів – на майже п’ять відсотків (4,7%) та цукровим буряком — півтори тисячі гектарів – п’ять відсотків.

На площі посівів впливає і ситуація з реалізацією вирощеного. Продати вдається не все і за цінами нижчими, ніж до початку повномасштабної війни, говорить керівник агрогосподарства Микола Яценко: "Фуражної пшениці третього класу треба здати не менше 10 тонн, щоб закупити одну тонну дизельного пального. І це вже ціна у порту. А якщо відкинути доставку, логістику...".

Ціни диктує світовий ринок, вважає трейдер Володимир Кошельник:

"Ми розуміємо, що у нашій ціні сидить виключно логістична складова, яка мінусує ціну вниз коштом вищих витрат на логістику і на страхування цих вантажів. Ми ж не можемо змусити судновласника зайти за ту ж саму ціну у порт Одеси, і в порт Констанци, де немає бойових дій. Судновласники отримують премію за захід у ці порти. І за все це теж сплачують українські фермери, на жаль. До війни ця різниця була 5-10 доларів, євро на тонні максимум. Зараз це різниця – 50 доларів між цими портами на тонні".

Забезпеченість добривами та технікою

Порівняно з минулим роком добрива подешевшали приблизно на чотири-п'ять тисяч за тонну, розповідає агроном одного з господарств Анатолій Азза. Запчастини подорожчали. На ціни впливає ситуація на кордоні: "Наприклад, до вторгнення ми замовляли, то тиждень або два-три – запчастини є. Зараз два місяці, а може й більше затримуються запчастини".

Агроном Анатолій Азза. Фото: Суспільне Кропивницький

Щоб не залежати від техніки закордонного виробництва, у господарстві для обробітку полів використовують техніку власного виробництва, розповів агроном Орест Гранат: "Це агрегат для індукційного живлення, він вносить азот та інші добрива у ґрунт, що дає нам зекономити на внесенні мінеральних добрив".

Під час весняно-польових робіт аграрії можуть купувати техніку українського виробництва. 8 березня уряд виділив мільярд гривень на нову програму компенсації 25 відсотків вартості такої техніки сільгоспвиробникам.

Сільгосптехніка українського виробництва. Фото: Суспільне Кропивницький

Скільки агропродукції йде на експорт

В Україні аграрії планують засіяти ярими культурами 12 мільйонів гектарів, як і торік. Це дозволить повною мірою забезпечити продовольчу безпеку держави та підтримати її експортний потенціал, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

"Сьогодні майже 70% від загального експорту, що йде на зовнішні ринки — це аграрна продукція, а отже це фінансування, яке йде на підтримку України, у тому числі ЗСУ. Тому чим меншим буде показник врожайності тієї чи іншої культури, на експорт піде менше, ми отримаємо менше грошей. Але товаровиробники на ярі зараз будуть переключатися хтось більше на сою, на ярий ріпак, тому будемо наздоганяти експортний потенціал по цих культурах".

Денис Марчук каже, ситуацію з блокуванням польськими фермерами кордонів аграрії вирішують зміною маршрутів для реалізації збіжжя:

"Починають їхати через Словаччину, Угорщину, Румунію, але проблему у чому? Це ж об’їзд, додаткові витрати й у кінцевому випадку та ціна, на яку ти міг розраховувати, плануючи витрати її на запчастини, вона значно здорожується".

Цьогоріч через зменшення вартості добрив прогнозує нижчу собівартість агропродукції й, відповідно, оптимізацію витрат на її вирощування.