Кропивничанин Ігор Шерман, якому першому у Кропивницькому безплатно пересадили серце за державною програмою, цього року познайомився з родиною жінки, яка стала посмертним донором. Її син розповів Суспільному, що його родині та йому було важливо послухати серце його мами у грудях іншої людини.
Ігор Шерман має 45 років. На чергу з трансплантації його поставили в лютому 2023 року. Операція була за місяць. Робили її лікарі Інституту серця.
"У понеділок, 5 березня, мені подзвонили о четвертій годині. Я це запам’ятав на все життя. Почали операцію 6 березня о 2:30 ночі й закінчили о восьмій. У Сумах помістили в реанімобіль, і там я пробув 18 днів. Шов у мене на всю грудну клітку. Але він дуже охайний", — розповів кропивничанин.
За словами Ігоря Шермана, до операції не міг без задухи піднятись на третій поверх. У перший місяць після пересадки також було ще важко ходити. Нині він повернувся до звичного життя: може довше гуляти з собакою, працювати, їздити за кермом. Користується легковою машиною щодня. Буває в Одесі — у гостях у дітей. Два місяці тому їздив до Києва на діагностику. Щодня контролює тиск. Обмежень у їжі не має. Виняток — грейпфрут (його не можна їсти). Кропивничанин говорить, що люди інколи впізнають на вулиці, знаючи про його історію.
"Прикольний був випадок на заправці. Я наливав собі каву, підійшла жінка, яка на там викладала товар, і спитала: "Як ваше здоров’я?" – Кажу: "Вітаю, нормально. Ми з вами знайомі?" – "Так, я бачила вас по телебаченню". Деякі впізнають просто в обличчя, а деякі – "Так, я про вас чув".
Ігор Шерман розповів, що поки хворів, переоцінив своє життя.
"У мене завжди були на першому плані родина, діти. А тепер я став ще більше цінувати життя й час, проведений з сім’єю. Від того, що мені замінили серце, не значить, що мені хтось гарантує 30, 40 чи 50 років. І треба отримувати задоволення від кожного дня. Він завжди може бути останній. Ми в такий час живемо. З собою ти гроші не забереш, здоров’я за них не купиш. І час не купиш. Треба проводити його з родиною, з дітьми, з собакою".
Посмертним донором серця для Ігоря Шермана стала жінка з Сумської області. Її діти захотіли познайомитися з чоловіком, якому пересадили мамине серце.
"Зі мною зідзвонилися діти донора, від якої у мене серце. І я їздив до них на зустріч. Їм було цікаво послухати безпосередньо серце. Вони прийшли з фонендоскопом і слухали його. Від їхньої мами врятували трьох людей. Дуже важливу справу люди роблять, і це потрібно робити. У будь-якому випадку виходить, що вони мої родичі тепер", — розповів Ігор Шерман.
Віталій Перепелиця — син жінки, яка стала донором. Про донорство дізнався від лікарів.
"Ми приїхали з братом, і вони нам поставили таке запитання, що ваша мама може бути донором. Як ви до цього ставитесь? Хай люди, у яких буде така сама ситуація, не задумуються, а що скажуть люди? А як це так? Щоб не вагалися, приймали рішення, і це рішення було правильним. Мама була в нас донором не тільки серця, а й деяких інших органів. Для нас було головне — це знати, кому дістанеться серце нашої мами".
Цей рік — рекордний у трансплантаціях серця в Україні. Їх проводять безплатно, сказала лікарка-кардіохірург Інституту серця Софія Чайковська. Загалом в Україні виконали 52 такі трансплантації. З них 32 — команда Інституту серця. У пацієнта з Кропивницького був складний випадок.
"В Ігоря був діагноз "дилатаційна кардіоміопатія". Він мав одне з найбільших сердець, яке ми бачили у взагалі у всіх клінічних випадках трансплантації. І у нього була особливість: додаткова ліва верхня порожниста вена. Після трансплантації серця наш директор Борис Тодуров сформував спеціальний кондуїт, який сполучав ліву верхню порожнисту вену з коронарним синусом. І тому повернення голови й шиї ніяк не страждало", — розповіла лікарка.
За словами Софії Чайковської, є плани створити асоціацію трансплантованих пацієнтів і зробити головою цієї асоціації Ігоря Шермана.
"Його жага до життя, вмотивованість, настрій стимулюватимуть людей проходити реабілітацію".
