"Де пройшов російський чобіт, не хочуть говорити російською". На Кіровоградщині створили мовний клуб для переселенців

Учителька на проєкті Олена Туменко. Фото: Facebook/angel__help

У Маловисківській громаді Кіровоградської області допомагали російськомовним переселенцям перейти на українську мову. Розмовний клуб "Вільна мова" працював упродовж пів року на двох локаціях — у місті Мала Виска (у парку й приміщенні управління освіти) і в селі Мануйлівка — у будинку культури. Проєкт реалізували благодійний фонд "Всеукраїнський Ангел Допомоги" за підтримки UNHCRUkraine — Агентства ООН у справах біженців в Україні та громадської організації "Десяте квітня".

Головним завданням було підтримати всіх людей, які хочуть спілкуватися українською, розповіла волонтерка проєкту Людмила Криворог. Тому запрошували й переселенців, й інших охочих місцевих жителів. Клуб засідав двічі на місяць. Про зустріч завчасно повідомляли. Щоразу приходили до 30 людей. У самій Малій Висці були переважно переселенці, у селі — місцеві жителі. Розробляла матеріал для курсів учителька вищої категорії. Вона ж і вела заняття.

"Вчителька постійно давала таку інформацію, яка їм була цікава. Розказувала про Шевченка, інших діячів. Говорили про історію України, наприклад, про історію чумацького шляху, але більший акцент був, звичайно, на мовних питаннях практичного характеру — до прикладу, як написати резюме. Тем було дуже багато. Учителька проводила заняття на двох локаціях в один день, але в різні години".
Одне з перших засідань розмовного клубу "Вільна мова" в місті Мала Виска. Фото: Facebook/angel__help

За сприятливої погоди розмовний клуб "Вільна мова" засідав у парку в Малій Висці. Фото: Facebook/angel__help

Учасниці розмовного клубу "Вільна мова" в Малій Висці. Фото: Facebook/angel__help

Багато переселенців, які нині живуть в Малій Висці, донедавна були російськомовними.

"Так вийшло, що саме в Малу Виску приїхали багато людей з Донецької області, — розповіла волонтерка. — І більшість їх у минулому спілкувалася виключно російською. Але зараз уже частково розмовляють українською. Вони вже мають таке бажання. Одна з причин, які нам озвучували: "Після того, як "русскій мір" розвалив нашу хату, а російський чобіт пройшовся нашою землею, ми категорично за Україну. І ми будемо вчити українську мову. Для нас це принципово". Їм подобається українська символіка, прапори, зображення Шевченка. Щоправда, виявилося, дехто взагалі нічого не знав про нього".

На засідання клубу "Вільна мова" разом з дорослими приходили й діти. Фото: Facebook/angel__help

Для дітей молоді волонтери влаштовували ігри й майстеркласи. Фото: Facebook/angel__help

Волонтерка з дітьми в Малій Висці. Фото: Facebook/angel__help

Загалом за пів року курси відвідали 410 людей. Переважна більшість були з дітьми. З ними окремо займалися молоді волонтери — проводили майстеркласи, ігри.

"Дуже багато приходило дітей. Це навіть видно по фото. Особливо від 10 років. І їм було цікаво. Батьки ж їх не змушували сидіти. Вони мали право встати й піти, але сиділи й слухали", — сказала Людмила Криворог.

Діти на одному з засідань розмовного клубу "Вільна мова". Фото: надала Людмила Криворог

На підсумкове заняття в грудні прийшли більше пів сотні людей. Активних учасників нагороджували й вручали сертифікати.

Підсумкове засідання клубу "Вільна мова" в Маловисківській громаді. Фото: надала Людмила Криворог

Нагородження й вручення сертифікатів. Фото: надала Людмила Криворог

Учасниця підсумкового засідання клубу "Вільна мова" в Маловисківській громаді. Фото: надала Людмила Криворог

Концерт на підсумковому засіданні клубу "Вільна мова". Фото: надала Людмила Криворог

Український розмовний клуб "Вільна мова" в Маловисківській громаді відвідали понад 400 людей. Фото: надала Людмила Криворог

Поки організатори роблять перерву у засіданні мовного клубу, хоча вже є запрошення з інших громад. На майбутнє, як і досі, націлюватимуться саме на невеликі міста й села.