"Випадків переривання лікування не було". Як працює Центр боротьби зі СНІДом на Кіровоградщині під час війни

Завідувачка відділення Центру профілактики та боротьби зі СНІДом Олена Хомяк. Фото: Суспільне Кропивницький

У Кіровоградській області жодного випадку переривання лікування через нестачу ліків людей, які мають ВІЛ-позитивний статус, після повномасштабного вторгнення РФ не було. Як змінилась під час війни робота Центру профілактики та боротьби зі СНІДом в інтерв'ю Суспільному розповіла завідувачка Кіровоградського відділення Олена Хомяк.

Як повномасштабна війна вплинула на роботу Центру профілактики та боротьби зі СНІДом?

В перші місяці війни було дуже складно як нам, так і нашим пацієнтам з отриманням ліків. Противірусна терапія має бути безперервна. Логістичні зв’язки були перервані. Нова Пошта не працювала. Багатьом нашим пацієнтам, які мешкають у віддалених районах області, передавали до вторгнення, ліки безплатно "Новою поштою". В перші місяці повномасштабної війни почали передавали через медичних працівників, через медичний транспорт, який мав змогу дістатися до Кропивницького. Іноді, за згодою хворого, передавали через іншого хворого, які потрапляли в місто.

Чи був достатній запас ліків?

Ліків для всіх хворих вистачило, не було жодного випадку переривання лікування з причини відсутності препаратів. Але на початку червня 2022 року ми вже деякі пакування препаратів ділили для того, щоб кожну людину забезпечувати ліками, тому що постачання в Україну теж затримувалось через логістичні труднощі. В достатній кількості ліки ми отримали у липні.

Як була організована допомога переселенцям, які мали ВІЛ-позитивний статус?

Людина, яка живе з ВІЛ, знає, якщо є Центр СНІДу, в Кропивницькому, їм обов’язково буде надана допомога і конфіденційність буде збережена. За перші три місяці звернулися понад 200 людей.

Чи були складнощі з тим, щоб ідентифікувати пацієнта?

Кожен лікар в Україні, який працює з ВІЛ-інфікованою людиною, може мати доступ до її даних. Але для інших лікарів та закладів доступ закритий. Як тільки розпочалася повномасштабна війна, ми отримали лист з Центру громадського здоров’я з інформацією, як діяти, щоб захистити інформаційну базу. Ми могли брати персональні дані пацієнта і бачити всю його історію хвороби, аналізи, скільки часу він отримав ліки. Траплялося так, що люди втратили майно, житло, отримані раніше ліки також втратили. Ми видавали ліки всім, скільки люди потребували.

Були випадки, коли зверталися ті, хто не був зареєстровані в цій базі. Для них ми проводили тести, обстежували й надавали їм допомогу.

Як Центр допомагаєте пацієнтам з ВІЛ-статусом, які виїхали за межі регіону чи країни?

У деяких пацієнтів ліки були на руках у достатній кількості, інші приходили до нас і казали, що виїжджають. Ми намагалися видавати ліки на максимальний термін. Але ж час плине, і деякі люди зважились за кордоном розкрити свій статус. Це дуже непросто, коли ти в чужій країні.

Через платформу HelpNow 22 складаються заяви українською й англійською мовами, які через лікаря відправляються на МОЗ. Потім ці заяви надходять, наприклад, до мене, і я створюю виписку, її перевіряють і передають це у країни Європи, Канаду, Сполучені штати Америки – там, де перебувають наші хворі. І там отримують лікування.

Розкрили свій статус під час перебування за межами області 30 людей.

Деяким інфікованим, які перебувають за кордоном, передаємо ліки через родичів.

Який вік наймолодшого і найстаршого інфікованого на ВІЛ?

В області на обліку перебувають 96 ВІЛ-інфікованих дітей, є діти, яким ще немає року. Найстарший — це 90-річний пацієнт, який був протестований, і в нього виявлена ВІЛ-інфекція.

Як відбувається лікування у військовослужбовців?

Беруть з собою ліки. Терапія дуже зручна — це одна пігулка. Коли розпочалася війна, ми намагалися на більший термін надати ліків. Але військові казали, що не зовсім зручно. Бо на полі бою іноді така ситуація, що вони їх гублять, або розбомбило бліндаж, і вони не встигли їх забрати. Нині видаємо на три місяці.

Якщо військовий з позитивним статусом отримав поранення, як він повідомляє про свій статус?

До нас надходять запити уже з госпіталів, коли людина попереджує медиків, і ми надаємо інформацію, надаємо виписки. 10 наших пацієнтів віддали своє життя за батьківщину. Це були найдисциплінованіші пацієнти, які вчасно приймали ліки, оберігали своїх близьких.

Якщо правильно приймати ліки, то можна зберегти нормальну якість життя і народжувати здорових дітей?

Так, якщо жінка ВІЛ-інфікована отримує лікування і вона хоче завагітніти й вірус у неї пригнічений, вона народить здорову дитину. Вірус пригнічується шляхом безперервного вживання ліків. Народжена дитина ставиться на облік до 18 місяців. Якщо мама приймає ліки та не годує грудьми – вірус може передаватися через грудне вигодовування – то дитина завжди буде здорова.

ВІЛ передається через кров, статевим шляхом і від матері до дитини.

Яку кількість ВІЛ-інфікованих виявили в регіоні за останній рік?

У 2021 році в області виявили 319 ВІЛ-позитивних, у 2022 році — 422, за дев’ять місяців 2023 року — 311. У нас є оцінювальна кількість людей, що живуть з ВІЛ у Кіровоградській області, але вони про це не знають. Ця цифра становить 4400. Виявлені 3500.