У Кіровоградській обласній лікарні, що у Кропивницькому, повністю готові до операцій із забору донорських органів. Суспільне дізнавалось, що потрібно для того, щоб у регіоні виконували операції з трансплантації органів.
Трансплантацію органів в Україні регулює відповідний Закон, розповів директор обласного департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко.
"Є зрозумілий маршрут пацієнта, дії лікарського складу щодо забезпечення цієї процедури. Є пілотний проєкт міністерства охорони здоров’я, в рамках якого у декількох лікарнях в Україні сформували команди, які можуть забезпечувати як забір органів, так і виконувати трансплантацію".
Зі слів Олега Рибальченка, в лікарнях, які долучились до проєкту, мають бути лабораторії, де визначають генетичну сумісність донора з реципієнтом.
Чи виконували на Кіровоградщині забори донорських органів
За інформацією керівника обласного департаменту охорони здоров’я Олега Рибальченка, операцій із забору органів для трансплантації на Кіровоградщині ще не виконували. З його слів, в обласній лікарні було чотири згоди віддати органи для трансплантації після констатації смерті мозку пацієнтів, та відповідну процедуру не завершили через відсутність гістосумісних реципієнтів – тих, кому можна пересадити орган, аби він прижився.
"Нині ми перебуваємо на стадії, коли у нас є двоє визначених трансплант-координаторів. І є команда, яка забезпечує констатацію біологічної смерті мозку, що є обов’язковою умовою для того, щоб після появи донора, можна запропонувати його національному реєстру. Забирають зразки крові для гістосумісності. Якщо з’являється донор, команда може приїхати безпосередньо у Кропивницький і виконати забір органів або трансплантацію".
Керівник департаменту вважає, що на Кіровоградщині готові до трансплантації.
"Цілком досяжна для Кіровоградської області перша трансплантація, умовно, нирки. Але це залежить від випадку. Фактично, це випадок, який дозволить нам вперше пересадити будь-який орган".
З його слів, в обласній лікарні триває навчання лікарів, які зможуть виконувати такі операції.
У чому полягає робота трансплант-координатора
Лікарка Ліна Логвінова – одна з двох трансплант-координаторів Кіровоградської обласної лікарні. Одне із завдань цього фахівця, сказала – спілкування з родичами потенційного донора, який за життя не оформив згоду.
"Пояснюю їм (родичам – ред.), що він (померлий – ред.) може лишитись на цьому світі, якщо вони дадуть згоду на пересадку органів. Була практика спілкування з родичами, але вона на жаль негативна – категорична відмова, без пояснення причин. Був випадок, коли люди сказали: "З чим народився, з тим ми його і поховаємо". Це добровільна згода, змушувати не маємо права".
За словами трансплант-координаторки, щоб стати донором органів, слід звернутись в обласну лікарню чи до координаторів особисто.
"Людина своєю рукою пише заяву на згоду. Це посмертне донорство. Забір органів відбувається виключно після констатації смерті головного мозку. Дані вносять до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Туди ж додають заяву на згоду".
Донором можна стати від народження і до 65-70 років, залежно від органа, який вилучатимуть та хвороб донора.
"Людям не вистачає інформації про донорство органів"
Про донорство й трансплантацію органів людям треба давати більше інформації, вважає медична адвокатка Марина Новицька. З її слів, найголовніша проблема – низький рівень освіченості в цій темі.
"Вкоренилась думка, що людей будуть на органи в кущах розбирати. Люди ж негативну інформацію швидше сприймають за позитивну. І для того, щоб зрушити цей камінь, потрібно постійно здійснювати інформаційну роботу, щоб люди розуміли, що трансплантація – це про життя, про порятунок людей".
Заяву про бажання стати посмертним донором можна як подати, так і відкликати в будь-який момент, пояснила медична адвокатка. Для цього слід звернутись до трансплант-координатора. Відповідну інформацію мають внести в базу протягом дня. Погоджуватись та відмовлятись бути донором органів, сказала, можна будь-яку кількість разів,
"Людина може своїм родичам сказати, щоб надали згоду на забір її органів у випадку передчасної смерті. Тоді для родичі це не буде новиною. Коли не надають згоду, люди часто не розуміють, про що з ними говорить координатор. Це велика робота, координатор має бути підготовленим. Можна залучати священника, юриста. Людям слід пояснювати, що згода на забір органів – це альтруїстичний акт, за це не платять".
Готова буди донором органів після смерті
Кропивничанка Олена Данилишин має намір стати посмертним донором.
"Так я зможу бути корисною, коли помру, комусь продовжити життя. В мене така історія давно. Саме з цієї причини я стала донором крові, хотіла стати донором кісткового мозку. Це в голові – відчуття того, що ти можеш бути комусь потрібним".
Рішення стати донором органів Олена Данилишин вважає особистим вибором кожного.
"Знаю, що багатьох людей певним чином стримують релігійні переконання чи щось подібне. Та якщо є бажання продовжити комусь життя, чому б цього не зробити. Особливо зараз – коли триває війна – це дуже актуально".
Чого для здійснення трансплантації не вистачає обласній лікарні у Кропивницькому
За словами медичного директора обласної лікарні Анатолія Бондаря, для того, щоб в області виконували операції з трансплантації органів, крім обладнання та спеціально навчених лікарів, потрібна лабораторія, яка визначає генетичну сумісність органів.
"Як база ми 100% готові. Якщо брати проведення трансплантацій, то це 10-15%. Тому що за участю наших фахівців не було проведено ще жодної трансплантації. Теоретично вони готуються до цього, а практично, на жаль, не було в нас ще можливості".
В обласній лікарні готуються до проведення операцій із забору й трансплантації органів. Створили комісію, яка може констатувати смерть головного мозку у пацієнта, який є чи може стати потенційним донором органів, сказав медичний директор обллікарні.
"Головний мозок – це основний орган, який регулює роботу всіх органів та систем. Якщо ми констатуємо, що він загинув, це прирівнюється, згідно наказу МОЗ, до смерті людини. Але фізично всі органи ще працюють, вони життєздатні ще якийсь проміжок часу. І їх можливо використати для трансплантації, для допомоги іншим людям".
Лабораторії, яка визначає генетичну сумісність органів, в обласній лікарні поки немає. Мають договори з українськими центрами трансплантології, що дозволяє використовувати їхні лабораторії, сказав Анатолій Бондар.
"Якщо ми знаходимо донора, отримуємо згоду від його родичів на забір органів і трансплантацію, вся бригада, дотична до цього процесу, має видалити максимальну кількість органів, які є в людини, для того, щоб пересадити. Спочатку законсервувати, потім пересадити. Це може бути серце, легені, печінка, нирки".
Для пересадки нирок, сказав, у лікарні є практично все необхідне обладнання, для пересадки печінки немає відповідних мікроскопів, для пересадки серця – апарату штучного кровообігу, бо серце пересаджують там, де здійснюють забір. Апарат, зі слів медичного директора, є в кардіодиспансері, вони його можуть використовувати.
Нині хірургічні бригади обллікарні навчаються.
На донорів нирок чекають пацієнти відділення гемодіалізу обласної лікарні у Кропивницькому
У відділенні є 15 ліжок для пацієнтів. Біля кожного – апарат, який імітує роботу нирки. Усього замісну ниркову терапію у відділенні отримують 60 жителів області, розповіла завідувачка Світлана Ляшенко. Діаліз – це процедура очищення крові через апарат "штучна нирка", необхідна пацієнтам відділення пожиттєво.
"Ліжка в нас не бувають порожніми. Майже на 100% нині зайняті. Гемодіаліз в Україні безплатний. Крім цього, безплатна у нас й терапія супроводу дороговартісними препаратами. Середня вартість цієї терапії – 100 євро. Таких процедур за рік пацієнт отримує 156".
Скільки людей на Кіровоградщині отримують послугу гемодіалізу та чекають на трансплантацію нирки
За інформацією позаштатного нефролога обласного департаменту охорони здоров’я Анатолія Гатича, послугу гемодіалізу в регіоні отримує 281 людина. Отримують її тричі на тиждень. З його слів, трансплантація нирки для пацієнтів, яким вона підходить за медичними показаннями, може кардинально змінити якість життя. На Кіровоградщині живуть 47 людей з пересадженою ниркою, четверо – пересадженою печінкою, двоє – з пересадженим серцем.
"В Україні пересаджують нирку, печінку і серце для пацієнтів та департаментів охорони здоров’я безоплатно".
У Кропивницькому на трансплантацію нирки нині очікують десять пацієнтів обласної лікарні. Серед них – 44-річний кропивничанин Павло Ховрак. Він отримує процедуру діалізу тричі на тиждень протягом майже двох років. У чоловіка відсутні обидві нирки.
"22 лютого 2022 року став (у чергу на нирку – ред.). Чекаю дзвінка. Коли з’явиться донор, викличуть на пересадку. Треба буде їхати у Київ, Черкаси чи Львів. Видаляли нирки мені у Києві".
Кропивничанин мріє, що донора чекатиме недовго.
