У держбюджеті 2025 року підтримку аграрного сектору збільшили на понад два мільярди гривень, якщо порівнювати з цьогорічним. Серед державних програм, якими можуть скористатися аграрії – допомога власникам кіз, овець та корів, власникам садів й теплиць, дотації на гектар ріллі та підтримка тих, хто працює у переробній галузі. Суспільне дізнавалось, як аграрії Кіровоградської області скористалися державними програмами 2024 року та які умови отримання їх у наступному.
Про переробні підприємства регіону
Нині в регіоні працюють майже півтори сотні переробних підприємств. Така ж кількість була і до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Після вторгнення, через блокування продажу українського зерна, в області стали переробляти на 20% більше збіжжя, розповіла керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
З її слів, для створення та модернізації переробних підприємств аграрії можуть отримати грант від держави – до восьми мільйонів гривень на купівлю обладнання, за умов створення 25 робочих місць та роботи підприємства не менше трьох років.
Аграрії області 2024 року цією програмою не користувалися. На гранти для розвитку переробних підприємств і тваринництва, сказала, у державному бюджеті на 2025 рік передбачили мільярд гривень.
Переробні підприємства Новоукраїнки та Новоукраїнського району
У цеху агрогосподарства у місті Новоукраїнка Кіровоградської області роблять крупу з різних видів зерна. За годину можуть переробити пів тонни зерна, сказав завідувач цеху Віктор Лапа.
"Переробляємо пшеницю, ячмінь, горох, просо. На 100% забезпечуємо потреби наших пайщиків крупами, їдальні для працівників господарства, а надлишок продаємо – купують у районі, їздимо на ярмарки. Переробка – то запорука продовольчої безпеки країни".
За словами Віктора Лапи, на млині, який працює у господарстві 18-й рік, борошно виготовляють із власного зерна, вирощеного на полях Новоукраїнського району.
"Воно виходить загального ґатунку – перший і вищий сорти разом – борошно для випікання хлібу в домашніх умовах. Ми реалізуємо населенню, пайщикам і для власного споживання беремо. З 500 кілограмів зерна за годину отримуємо 350 кілограмів борошна".
Керівник господарства з Новоукраїнського району Микола Макодзеба пояснив: розвиток переробки – це не тільки прибуток, а й можливість сформувати продовольчий резерв під час війни.
"Ми тримаємо 400 тонн пшениці третього класу. Вона в нас стоїть, чекає особливого розпорядження голови районної адміністрації".
Микола Макодзеба вважає, що переробка збіжжя дає можливість господарству не залежати від експорту зерна, зокрема отримувати прибуток на внутрішньому ринку.
"За результатами податкової перевірки, за сім років ми сплатили державі 122 мільйони гривень податків. У розрахунку на один гектар – це 4,5 тисячі гривень. Думаю, якби всі стільки заплатили, то наша б держава і армію кращу б мала, і школи, і лікарні, і освіту, і культуру. Використовувати треба ті податки за призначенням".
Про розвиток садів та теплиць
За даними керівниці обласного агродепартаменту, у держбюджеті на наступний рік передбачили гроші й на розвиток садів та теплиць.
"Мільярд 370 мільйонів на надання грантів на безповоротній основі. У нас є чотири отримані гранти в попередніх роках і маємо надію, що в наступних періодах ця кількість збільшиться".
Вирощування огірків у Карлівці
Фермер із села Карлівка Кропивницького району Олександр Шепеленко перший рік вирощує у теплиці огірки. Вирішив зайнятись цим через втрати галузі внаслідок бойових дій та окупації українських земель.
"Багато втратили території, де люди займалися саме теплицями. Треба наздоганяти. Чим більше ми будемо займатись, чим більше будемо масштабувати цей бізнес, тим прийнятнішою для людей буде ціна. А для нас воно все одно буде рентабельно. Тут (в теплиці – ред.) гарні вкладення, але вони того варті".
Площа теплиці в господарстві Олександра Шепеленка – пів тисячі квадратних метрів. З його слів, облаштовував її за власні гроші.
"Близько 500 тисяч доларів треба саме на теплицю. Опалення – це шалені гроші".
Нині фермер встановлює нові теплиці. Чи братиме участь у програмі державних грантів, сказав, поки думає. Серед умов отримання гранту, про які він дізнався – створення чотирьох постійних та десяти сезонних робочих міць на гектарі встановлених теплиць.
Про підтримку тваринництва
Жителі Кіровоградської області нині утримують 37 тисяч 700 корів й 27 тисяч кіз та овець. Згідно з держпрограмою підтримки, власники, які утримують від трьох до ста корів, можуть отримати сім тисяч гривень на рік за кожну. Ті, хто утримують від п’яти до 500 кіз та овець – по дві тисячі на тварину, сказала Валерія Фурманова.
За її інформацією, цьогоріч 2037 власників корів в регіоні отримали понад 14 мільйонів 259 тисяч гривень допомоги, а 3790 власників кіз та овець – сім мільйонів 582 тисячі гривень.
Власники тварин, сказала, можуть скористатися цією програмою і у наступному році.
"Чотири мільярди 760 мільйонів – це дотації та субсидії на 1 гектар ріллі – фізичним та юридичним особам, а також на корів, кіз та овець".
Власниці корів та кіз з Рівного та Кропивницького
Родина жительки села Рівне Новоукраїнського району Євгенії Шевчук утримує корів 20 років. Нині, зі слів жінки, утримують двох корів та двох телят.
"Тримали і чотири корови, та зараз засуха, мало кормів, то ми продали. Я – у декретній відпустці і їх утримую. Ми продукцію свою переробляємо для кав’ярні вже п’ять років – так заробляємо".
Євгенія Шевчук про держпрограму підтримки власників корів не знала. Наступного року, сказала, подаватиме заявку на отримання допомоги, яку хоче витратити на купівлю сіна та кормів.
Сімох кіз, переважно альпійської породи, утримує кропивничанка Тетяна Соловйова.
"У нас є вже дві кізоньки цьогорічні. Одна з них – тюринзька лісова коза, німецька порода, єдина у Кіровоградській області. Утримуємо кіз переважно для сироваріння, я цим займаюсь вже понад 15 років".
Зі слів Тетяни Соловйової, цьогоріч дізналася, що в Україні через державний аграрний реєстр започаткували програму підтримки власників кіз та овець, і хотіла взяти участь.
"Ми не змогли скористатися цією програмою, тому що коли її давали, у червні, сайт дуже погано працював. Я сама першу добу бігала, відкривала, але ж я не можу сидіти 24 години, тому що кіз треба утримувати, годувати, доїти. Другу добу теж, а третю я вже не відкривала сайт, бо він практично "лежав". Тобто він періодично включався, я розумію, що хтось отримував. Я знаю людей, які отримали допомогу, але є серед знайомих і такі як я".
Наступного року, сказала, планує взяти участь та отримати гроші за державною програмою.
Про підтримку тих, хто обробляє землю
За словами керівниці обласного департаменту, отримати допомогу від держави можуть фермери, які обробляють від одного до 120 гектарів землі. Торік ця держпрограма не працювала. У позаминулому році сума допомоги становила 3100 гривень на гектар, цьогоріч – 4000. Програма працює через державний аграрний реєстр й у нинішньому році нею скористалися 900 аграріїв області.
Господарство у Хмельовому
Фермер із села Хмельове Новоукраїнського району Сергій Ганзенко обробляє 47 гектарів землі, вирощуючи там сою та пшеницю. Про програму допомоги на гектар ріллі, з його слів, знав, але не скористався.
"Я це прораховував, але питання в тому, що зараз війна і я не хочу робити різких рухів, бо не знаю, як воно буде далі. Я пішов би на цю допомогу, я просив би, я б шукав її, звичайно. Вона зараз нам, дрібним аграріям, необхідна".
Скільки грошей на підтримку аграріїв у 2025 році
Цьогоріч агросектор держава профінансувала на чотири мільярди 900 мільйонів гривень. У бюджеті на наступний рік на це заклали сім мільярдів, сказала Валерія Фурманова.
"Програма працює вже не перший рік, це гроші міжнародних партнерів, передані в державний бюджет. Тому 2025 року програма теж працюватиме".
Крім державних програм підтримки, наступного року аграрії зможуть скористатися й грантами від міжнародних донорів та партнерів, які підтримують Україну під час повномасштабної війни, пояснила керівниця департаменту.