22 червня у Кропивницькому відбулось дві акції, організовані рідними, друзями та знайомими загиблих, полонених та зниклих військових. Їхня мета – нагадати суспільству про важливість вшанування загиблих та повернення додому полонених та безвісти зниклих.
Про це Суспільному розповіла організаторка акції, голова громадської організації "Сім’ї на захист воїнів 57 бригади" Валентина Непоменко.
За її словами, зібралися сотня людей. Вони тримали прапори із зображеннями військовослужбовців, їхні фотографії, плакати із написами: "А якщо "Безвісти" був би ти?", "Почуйте нас, ми хочемо знайти та повернути наших рідних додому" та "Тошківка, кривавий червень 2022, безвісти зникли 100 військових".
"Акція присвячена подіям 2022 року у селищі Тошківка: червень, трагічний день, коли дуже багато зникло безвісти й дуже багато потрапило в полон героїв 57-ї бригади".
Вшанування пам'яті загиблих – важливе, вважає Валентина Непоменко. Вона закликає містян долучатись до щоденної всеукраїнської хвилини мовчання.
"Навіть коли хвилина мовчання, не всі зупиняються, і це дуже болить. І треба нагадати світові, що безвісти зниклі — це найболючіша тема. Ми всі об’єднанні і боремось за наших хлопців".
На площі Героїв Майдану організатори акції розмістили "Стіну пам'яті" з 36 світлинами загиблих бійців 57-ї бригади та "Стіну надії", де півтори сотні фотографій безвісти зниклих, сказала Валентина Непоменко.
"Багато портретів ми вже роздали, бо хлопці повернулись з полону. Мій син повернувся 25 травня. Спитала, чи розповідали їм в колоніях про наші акції – сказав, що розповідали й показували, але казали, що поліція розігнала. Нас поліція не розганяє".
Батьки загиблого військового Євгенія Косова приїхали з міста Знам’янка Кропивницького району. Понад рік їхнього сина вважали зниклим безвісти, розповіла мати бійця Олена Косова.
"Сину назавжди 24 роки. Він воював на Херсонському напрямку і там загинув: населений пункт Брускинське. Ми його шукали по лікарнях, думали, що в полоні, а потім знайшли на полі бою. Хочемо підтримати кожного, щоб усі дочекались своїх, повернули з полону, знайшли. Я дуже хочу, щоб люди почули нас, пам’ятали, вшановували, підписували петиції".
Після власної акції на центральній площі Кропивницького, її учасники долучились до щонедільної акції "Не мовчи, полон вбиває". Її ініціаторка Жанна Зубрицька вважає, що такі зустрічі приносять користь, адже під час них дізнаються від звільнених з полону про своїх рідних.
"Так багато дівчат познаходили своїх хлопців, які були безвісти зниклими, отримавши на акції інформацію від інших хлопців, які були в полоні, про те, що вони були разом з їхніми дітьми. Мій син, воїн полку "Азов", четвертий рік перебуває у полоні".
Учасник акції Андрій Кириленко чекає з полону сина Руслана.
"Ми – з окупованих територій. Син пішов добровольцем у 22-му й потрапив у полон. Сподіваюсь, чим більше буде людей на таких акціях, тим швидше влада щось буде робити. Скільки ж можна чекати, четвертий рік. Мені під час акцій, серед людей, на душі трохи легше стає".
За словами Жанни Зубрицької, в годинній акції взяли участь майже сотня людей.