З російського полону звільнили військового з Долинської громади Кіровоградської області Володимира Пічного. Його повернули додому під час обміну 14 червня. Він офіцер зі 109 бригади територіальної оборони. У полоні провів три роки й один місяць.
Про це Суспільному 16 червня розповіла сестра військового Юлія Михайленко.
За її словами, брат потрапив у полон при обороні Маріуполя. Йому 40 років. Навчався в Криворізькому коледжі Національного авіаційного університету й Кропивницькій льотній академії. Має освіту інженера-конструктора.
"Він працював у Запоріжжі, на "Мотор Січ", виготовляв різні схеми для літаків. Потім познайомився з дівчиною, переїхав у Маріуполь і пішов працювати на завод Ілліча. А далі пішов в тероборону. У грудні підписав контракт, а у лютому почалася війна. І потім він потрапив у полон".
За словами жінки, спочатку Володимира утримували в Оленівській колонії на окупованій території Донецької області, і рідні мали з ним зв'язок. Контакти втратилися після теракту в Оленівці у ніч на 29 липня 2022 року. Згодом родина дізналася, що Володимир перебуває в слідчому ізоляторі №2 міста Камишин Волгоградської області (на території Росії).
Про його звільнення дізналися через СМС на телефон від координаційного штабу. Нині військовий перебуває в шпиталі. Мама до нього їздила й з ним спілкувалася, розповіла Юлія.
"Ми не вірили, що це нарешті сталося. Він виснажений, схудлий, ребра зламані. Кістки стирчать через шкіру. На голові сліди від гематом і шрами. Він сказав, що волосся в нього вже рости не буде, бо там вже нема на чому рости. Його було 100 з лишком кілограмів, зараз важить 55. Каже, що дуже хочеться солодкого й риби. Спідньої білизни й шкарпеток їм не давали. Була тільки зубна паста, шматок господарського і шматок банного мила. І все".
Військового тримали в камері на вісьмох людей, розповіла сестра військового.
"Якби він був простим солдатом, то його б, може, не так довго тримали. І не там би тримали. Він розповідав, що всіх офіцерів звезли саме в Камишин й там над ними знущалися. Коли повезли на обмін, то їм тоді дали вперше за три роки трохи цукру і галетне печиво. При цьому очі в них були зав'язані, і вони навпомацки їли те, що їм дали. Тобто вперше за три роки він їв цукор".
Юлія майже вісім років живе в Німеччині й разом з чоловіком-німцем надсилає в Україну гуманітарну допомогу — цивільним і військовим. Розповіла, що чоловік завантажує машину й сам доставляє. Також нині родина готує посилки для шпиталів, де перебувають звільнені з полону військові.
"Я говорила зі знайомими, з якими ми співпрацюємо в Україні. Одна посилка піде на госпіталь, де перебуває брат. Зрозуміло, що це буде не тільки для нього, а для всіх військових. Брат говорив, що зараз там їх до 10. А інший мій брат (він теж служив, але зараз списаний за станом здоров'я) ще знайде госпіталі, де лежать інші хлопці. І ми туди переправимо солодощі, інші смаколики. Також готуємо в посилки засоби гігієни й інші речі найпершої потреби".
Що відомо про обмін 14 червня
Україна та Росія провели обмін полоненими в межах домовленостей під час другого раунду переговорів у Стамбулі 2 червня. 14 червня додому повернулися тяжкохворі та тяжкопоранені. Це четвертий обмін за тиждень. Про це у Facebook повідомив президент України Володимир Зеленський.
За інформацією з Facebook Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, це черговий етап обміну у категорії "поранені та важкохворі". Додому повернулися військовослужбовці ЗСУ, зокрема Десантно-штурмових військ, Військово-Морських Сил, Сил тероборони, а також Державної прикордонної служби, Національної гвардії України та Державної спеціальної служби транспорту.
Більшість визволених захисників — офіцери. Також частина звільнених — молодші 25 років, повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими. Кількість повернутих не називають з причин безпеки — її озвучать в кінці обміну.