Від липня 2024 року до червня 2025 року Україна експортувала понад 38 мільйонів 300 тисяч тонн зернових і зернобобових культур. Це на 22,5% менше, ніж за попередній рік. Такі дані міністерства аграрної політики та продовольства за 4 червня. Одна з причин — в Україні й, зокрема, на Кіровоградщині, торік зібрали менше зерна.
Про це Суспільному розповіла керівниця профільного обласного департаменту Валерія Фурманова.
Причина падіння експорту — неврожай
За словами Валерії Фурманової, у 2023 році аграрії зібрали три мільйони 700 тисяч тонн зернових. У 2024 році урожай був нижчим на 700 тисяч через спеку й брак дощів. Узимку аграрії почали звільняти склади, щоб підготуватися до цьогорічного врожаю, і тепер їм немає що експортувати.
"Логічно, що вони готують свої зернові склади й елеватори до нового врожаю".
За її інформацією, у 2022 році зерно через війну не продавали, попри рекордний врожай попереднього 2021 року — п’ять мільйонів тонн зернових. А у 2023-2024 роках відкрилися морські коридори, і господарства поступово реалізовували свої залишки, вийшовши на довоєнний рівень продажів.
Падіння експорту агропродукції цього року прогнозувалося, розповів трейдер з Одеси Володимир Кошельник. Причинами також назвав низький торішній урожай і відсутність перехідних залишків минулих років.
"Стосовно врожаю 2023 року врожай 2024 року якраз на оці 10-20 відсотків був нижчий. І в фіналі цього сезону, як то кажуть, всі баланси зводяться, бухгалтерія зводиться, і ми розуміємо, де йому взятися — цьому експорту? Вищому або такому, як було перед цим, якщо збіжжя в нас фактично менше було зібрано".
За його інформацією, з тих аграріїв, зерно яких він реалізує за кордоном, 80 відсотків розпродали його повністю.
"Тобто ніхто нічого не притримує. Десь якийсь товар є, ми його навіть зараз продаємо. Соняшник — товар високої ціни й тривалого зберігання. "Золота карта" аграрія — соняшник чи соя. І аграрії зараз продають соняшник і сою".
Керівниця агрофірми з Бобринця Олена Крутько підтвердила, що нині зерносховища агрофірми порожні. Залишки врожаю (пшеницю й соняшник) продали у лютому. Причина — низький торішній врожай й водночас зростання через це цін на зерно. Торік зібрали соняшнику 16-17 центнерів з гектарів (за норми 25-30) й продали, поки був попит.
"Якщо ми у 2022 році продавали соняшник по 15-16 тисяч гривень за тонну, то в цьому році по 25. Тобто це суттєва різниця. Нині ми продали весь соняшник, бо посівна потребує дуже суттєвих вкладень. Посівний матеріал коштує дорого, солярка, паливо, хімія, добрива — на все це потрібні гроші".
Падіння експорту через черги на кордонах
Володимир Шмагайло з 2004 року займається вирощуванням агрокультур на полях Долинської громади. Має 1300 гектарів орної землі й статус експортера з 2008 року. Переважно вирощує пшеницю, соняшник, ріпак і гірчицю. Кукурудза нерентабельна через розташування земель на півдні Кіровоградщини й часту посушливість.
З 2022 по 2024 роки експортував ріпак і гірчицю. Але цього року від вирощування відмовився через заморозки на ґрунті й дощі. Нині експортує соняшник. Гірчицю відправляв у Баварію в Німеччину, ріпак — у Гамбург, соняшник везе в Болгарію.
"Ріпак перші роки війни (а зібрали 1200 тонн — 1200 тонн) їхав у Гамбург. Потім потроху почали відкриватися порти в Україні, і частково почали відправляти через них. І почалися черги великі на митницях, на переходах. Ми не встигали все вивозити".
Щоб експортувати збіжжя самостійно, купив вісім вантажівок. Але від початку повномасштабного вторгнення мобілізували трьох водіїв, які перевозили вантажі за кордон. Залишилися чотири. За словами аграрія, цього року найбільша перепона для експорту агропродукції — це черги на кордонах. Вважає, їх створили штучно для обмеження конкуренції на ринку зерна.
"В основному на польських митних переходах. Дуже великі черги, дуже багато перепон, дуже багато умов. Я вважаю, що це надумані умови, оскільки в Євросоюзі дали нам пільговий період без дозволів. Польська сторона каже: "Євросоюз — то Євросоюз, а на польській території потрібні дозволи". Я вважаю, це умисні перешкоди. У приватних бесідах нам говорили й інспектори: "Ви тут працювати не будете, тому що це ми повинні здійснювати й перевезення, і посередницькі послуги між нами і, припустимо, німецькою стороною". Це так вони не хочуть цієї конкуренції".
На думку аграрія, ці питання потрібно вирішувати на державному рівні.
"Коли ти продаєш за кордон, можна організувати й судно, і логістику до судна, і продаж, і забезпечити безпеку надходжень грошей з юристами. Я думаю, цим повинна займатися держава, допомагати в таких питаннях".
Також на падіння експорту вплинула повномасштабна війна
На падіння експорту українського збіжжя вплинули також фактори повномасштабної війни, вважає кандидат економічних наук, автор книги "Як підняти українську економіку" Андрій Новак.
По-перше, це окупація значної частини земель сільськогосподарського призначення на півдні й сході України. Також додається прифронтова зона, яка фізично небезпечна для ведення сільськогосподарських робіт. Окрім цього, через підрив Каховської ГЕС майже 600 тисяч гектарів залишилися без зрошування. Це близько чотирьох відсотків сільськогосподарських земель під зернові.
Іншою причиною падіння експорту експерт також називає неврожай минулого року. За його словами, Україна вибрала і для внутрішніх потреб, і на експорт майже всю продукцію зі складів. Тому на початку року агропідприємства не мали достатньо продукції для того, щоб відправляти на експорт.
Попри все це, Україна входить до п'ятірки держав з найбільшим аграрним експортом після Бразилії, США, Аргентини й Австралії.
"Тому навіть якщо в нас цього року буде невеличке зниження цього експорту через природні умови, через війну, через інфраструктурні проблеми, це точно не є ніякою трагедією і навіть не є проблемою", — вважає експерт.
За інформацією Андрія Новака, нині аграрний експорт становить понад половини зовнішньої торгівлі України. Торік було 56 відсотків, цього року понад 60 відсотків від всього українського експорту. На його думку, тут є й мінус.
"Безумовно, що це дуже велика частка для такого одного сектору, як аграрний. Але тут є об'єктивні обставини — це те, що ми тимчасово чи на тривалий період дуже втратили промисловий потенціал. Тому що тимчасова окупація відбувається саме на дуже промислово насичених регіонах України. Плюс все те, до чого російська зброя може дотягнутися, вони дотягуються і руйнують наші промислові підприємства, склади. Це означає, що Україна недоотримає певні валютні надходження".
Водночас є прогнози зростання цін на аграрну продукцію на світових ринках. За словами експерта, це дозволить звести до мінімуму зменшення експортного потенціалу України цього року і залишить валютні надходження у державу на торішньому рівні.