16 травня Апеляційний суд Києва мав розглянути апеляцію адвокатів ексрозвідника та колишнього виконувача обов'язків командира частини Сил спецоперацій Романа Червінського на повідомлення про підозру у справі про обстріл російськими військовими аеродрому "Канатове" у Кіровоградській області, який відбувся у липні 2022 року.
Про це повідомив кореспондент Суспільного із зали суду.
Романа Червінського обвинувачують у перевищенні влади під час спецоперації з вербування пілота російського винищувача, що призвело до обстрілу аеродрому "Канатове" у Кіровоградській області у липні 2022 року. Прокуратура назвала у цій справі 17 потерпілих. Зі слів захисту, ці люди не визнають себе потерпілими й претензій до Червінського не мають. У суді домагаються доступу до матеріалів справи, серед них мобільні трафіки.Інформація, що проходить через мережу за певний проміжок часу.
За словами кореспондента Суспільного, протягом судового засідання прокурор Віктор Кобець заперечував апеляцію захисту. Адвокати Костянтин Глоба та Андрій Йосипов продовжили клопотати про відсутність підстави для оголошення підозри їхньому підзахисному. Під час виступу адвоката суддя сказав, що під час засідання не оцінюватимуть докази. Після цього Роман Червінський заявив про відвід усього складу суддів.
Суд не задовольнив клопотання про відвід складу суддів та залишив без розгляду апеляцію щодо повідомлення Червінському про підозру.
"Сьогодні суд поставив крапку у майже дворічному оскарженні повідомлення про підозру у справі Червінського, відмовивши стороні захисту в задоволенні відповідної заяви, тобто підозру залишили в силі. При цьому не вивчили докази, надані стороною захисту на обґрунтування позиції, пояснивши це тим, що на цій стадії розгляду це не передбачено", — сказав адвокат Костянтин Глоба в коментарі Суспільному.
Заяву Червінського про відвід суддів він пояснив тим, що захист та Роман Червінський вважають суддів упередженими через те, що документи й докази у справі вони вивчали два роки.
"Суд просив захист надавати максимум документів для вивчення. Але зараз, на завершальному етапі засідання суд відмовився вивчати ці документи. Виникає логічне питання: що ж відбувалося протягом двох років? Просто збирання паперу, щоб формально відмовити?"
Зі слів Костянтина Глоби, розгляд справи про обстріл аеродрому відбувається у Кропивницькому районному суді.
"Туди буде з'являтися прокурор, та не будуть з'являтися потерпілі, оскільки вчора (15 травня — ред.) в такому засіданні прокурор повідомив про те, що потерпілі не мають наміру, і звернувся до суду щодо примусових заходів до них".
Судові засідання у Кропивницькому тривають з квітня 2024 року, з червня – у закритому режимі. Таке рішення Кіровоградський райсуд ухвалив 20 червня 2024 року.
15 травня планували допитати трьох потерпілих у справі, та допитали одного, оскільки решта, двоє, не прийшли.
Під час судового засідання у квітні Роману Червінському продовжили запобіжний захід. Він має виконувати покладені на нього обов'язки, серед яких — приходити за викликом до суду, повідомляти про зміну місця перебування, утриматись від спілкування зі свідками й потерпілими у кримінальному провадженні.
Наступне засідання у Кропивницькому відбудеться 29 травня.
Хто такий Роман Червінський
Роман Червінський народився 2 грудня 1974 років у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині. Він працював у спецслужбах та розвідці, має звання полковника, відомий участю в кількох гучних операціях. Одна з них — затримання російських бойовиків ПВК "Вагнер" в липні 2020 року. В Україні ця операція мала кодову назву "проєкт "Авеню".
У липні 2020 року бойовики збиралися летіти над Україною на літаку турецьких авіаліній рейсом "Мінськ-Стамбул". Цей літак, за задумом української розвідки, мав примусово сісти в Києві начебто через погане самопочуття одного з пасажирів (насправді представника СБУ), і "вагнерівців" би затримали. Натомість в останній момент перед вильотом найманців заарештували в Білорусі й видали Росії. В Україні з цього приводу виник скандал.
Романа Червінського та його керівника в Головному управлінні розвідки Василя Бурбу звільнили з посад. В інформаційному полі України з’явився термін "вагнергейт" (гейт — суфікс, який використовують в англійській мові для назви політичних скандалів за аналогією з Вотергейтським скандалом в США 1972-1974 років). Червінський і Бурба в розмові з журналістами припускали, що був витік інформації від української влади, на рівні Офісу президента, через що операція провалилася.
У травні 2021 року при Верховній раді створили Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих протиправних дій влади в цій справі. 15 листопада комісія заявила, що не знайшла підтверджень витоку інформації. А 17 листопада проєкт Bellingcat оприлюднив розслідування, у якому йдеться про те, що президент Володимир Зеленський та голова його офісу Андрій Єрмак намагалися відкласти операцію на тиждень, що негативно вплинуло на її подальше проведення.
З початком повномасштабної війни Червінський повернувся на службу, та не в Головне управління розвідки, а в керівництво військової частини Сил спецоперацій Збройних сил України. Там він і долучився до операції з вербування російського пілота.
У чому СБУ звинувачує Червінського
Як повідомляє видання "Українська правда", ідея операції загалом належала цивільному айтівцю. Потім до її реалізації приєдналися працівники спецслужб, серед яких був Роман Червінський. Пілот начебто погодився на співпрацю й мав прилетіти на аеродром Канатове.
23 липня 2022 року організатори операції приїхали його зустрічати, але пілот не прилетів. Натомість російська армія почала обстрілювати ракетами. За словами начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрія Райковича, тоді загинули двоє працівників відомчої охорони трансформаторної підстанції та військовий, поранень зазнали 19 людей. Крім того, були знищені два бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ, а злітна смуга зазнала значних пошкоджень.
За інформацією речника СБУ Артема Дехтяренка, Служба безпеки й Головне управління розвідки не давали своєї згоди на проведення цієї операції, тому Червінський діяв на власний розсуд. Російські спецслужби розкрили план українських організаторів, а пілот одночасно вів перемовини з Червінським і співпрацював з російськими спецслужбами. Саме таким шляхом, як стверджує СБУ, російські військові отримали дані про розміщення на аеродромі Канатове особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків.
СБУ висунула підозру Романові Червінському за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України — "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану", що карається позбавленням волі на строк від восьми до 12 років.
Що каже Червінський про звинувачення проти себе
Роман Червінський вважає справу сфальсифікованою. За його словами, всі свої дії він погоджував з керівництвом, усі заходи в межах операції санкціонували голова СБУ Іван Баканов та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
На його думку, причина справи проти нього — політичне замовлення. Він вважає це помстою за "вагнерівців" — а саме через оприлюднення у 2021 році інформації про зраду на рівні Офісу президента.
Як Червінського випускали з кропивницького СІЗО
15 липня після восьмигодинного засідання у Кропивницькому апеляційному суді Романові Червінському змінили запобіжний захід. Суд погодився випустити ексрозвідника під заставу 9 мільйонів 84 тисячі гривень.
16 липня благодійний фонд лідера партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка вніс потрібну заставу, але Червінського того дня не відпустили через оформлення документів.
Роман Червінський вийшов з СІЗО 17 липня.