26-річний Денис Костиря з Луганщини на війні з грудня 2016. Тоді, у 18-річному віці, підписав контракт з 92 штурмовою механізованою бригадою. Воював у Авдіївці та Мар'янці. У 2020 році знову підписав контракт з 10 гірсько- штурмовою бригадою. У травні 2022 під час боїв на Луганщині отримав важкі кульові поранення ніг. Наразі несе службу на Хмельниччині.
До повномасштабного вторгнення, розповідає 26-річний Денис Костиря, вже воював понад п'ять років. У грудні 2016 підписав контракт з 92 мехбригадою, у 2020 — з 10 гірсько-штурмовою. Перший його бій у повномасштабній війні відбувся 10 березня поблизу села Захарівка на Київщині.
"Ми зайшли всі в село. На нас висувався танк, дві БМП з піхотою на техніці. І 2 підбитих, танк не зміг виїхати за броньованою технікою. Я вирішив відкрити вогонь з РПГ. Неполадки з гранатометом були, і він в мене вибухнув в руках. Пошкодило мені плече, розірвало на мені одяг, бронежилет, каска відлетіла".
Тоді, каже Денис Костиря, їх групі довелося відступити, оскільки по них почала працювати російська артилерія і штурмові гелікоптери К-52. На початку травня 2022, розповів воїн, їх бригада вела бої вже на Житомирщині.
"Наша піхота зайшла туди в місто Загальці та звідти почали їх випалювати. Їхала броньована техніка, танки, і нашій піхоті прийшлося виїжджати на трасу — прикривати. Ми як приїхали, нас засікли, почали накривати мінометом. В нас було пару поранених людей. Але піхоту ми дочекалися, вивели".
Кілька тижнями пізніше їх бригаду передислокували під Бахмут. Згодом на Луганщину. 22 травня стався бій поблизу села Врубівка.
"Зайшла група, якою керувала жінка. Група була десь з 15 людей. Під час того, як вони перебігали, я відкрив вогонь по них. Більш ніж половина — лягла. Там їх лишилося не багато. Може людини 3-4. І після я вів вогонь по ній".
У тому бою, каже Денис Костиря, він разом з чотирма побратимами знищили усю групу. Того ж дня він вирішив піти до наших позицій, що були неподалік. Дорогою напоровся на ДРГ.
"Підійшовши, я побачив піхоту, яка йде прямо до наших позицій. Я думав розвернутися та лягти, щоб вести вогонь по них, і одразу мені прилетіло від кулемета, чергою прилетіло по ногах".
Ту атаку побратими відбили, каже воїн. А його евакуювали. Чотири кулі пробили обидві ноги. Усі пройшли навиліт.
"Прооперували мене в Умані. Зашили мені всі рани. Гвинти мені вкрутили. А в Чернівцях мені вже титановий штир в стегно вкрутили. Реабілітація майже рік була. Бо в мене нога ліва не згиналася".
У Хмельницькому під час реабілітації Денис Костиря запропонував своїй дівчині, з якою зустрічався ще до повномасштабного вторгнення, руку і серце. 7 вересня 2022 року вони одружилися, каже воїн.
"Я ще не ходив. В мене тоді ліва нога була не складена. Нас відвіз 8 полк швидкою допомогою на Філармонію в РАГС. Вийшла жіночка та розписала нас".
Після військово-лікарської комісії був визнаний придатним для служби у тилових частинах, каже Денис Костиря. З липня 2023 служить в Ярмолинецькому ТЦК.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
