Перейти до основного змісту

"Якщо ти не контужений — на війні не побував": історія нацгвардійця з Хмельниччини

29-річний Дмитро Калиновський з села Лісоводи Хмельницького району до травня 2024 року охороняв стратегічні об’єкти області у складі Нацгвардії. Після навчання у Німеччині — вирушив на фронт.

Про свій бойовий досвід Дмитро Калиновський розповів Суспільне Хмельницький.

Контракт з Національною гвардією України він підписав у 2017 році. Конвоював засуджених, а з початку повномасштабного вторгнення охороняв стратегічні об’єкти в області. Навесні 2024 року Дмитро попросився на фронт.

"Ми заходили малими групами. Я був командиром групи. Наша група була 5 чоловік. Метрів 100 ми пройшли, почалися обстріли, так як нас помітив дрон".

Зі слів Дмитра Калиновського, бій 26 травня поблизу населеного пункту Липці на Харківщині був його першим і міг стати останнім.

"Переді мною впав скид. Відчуття я не зрозумів, а побратим сказав: "Я думав тебе вже по шматочках будуть збирати". Першої ж ночі почався ворожий піхотний штурм".

Військовий пригадав, три доби були безперервні обстріли.

"Нас "утюжили" 24 на 7. Закопатися, якби вирити якийсь окоп, зробити сполучення не виходило, бо за нами постійно спостерігав російський дрон. В лісовій місцевості, в тебе є "зеленка", листя, а на третій день ти піднімаєш голову — а вже голі дерева".
Дмитро розповів, коли за сотню метрів від нього вибухнув КАБ, його врятувало те, що сидів у викопаному власноруч окопі. З особистого архіву Дмитра Каниновського

Зі слів Дмитра, найважче — втрачати побратимів.

"Моя група якраз найперша понесла втрати. Така тяжка втрата".

Під час чергового виходу, за сотню метрів від нього, вибухнув КАБ. Врятувало бійця те, що сидів у викопаному власноруч окопі.

"Всередині в тебе все догори піднімається. Не хороша штука".

В іншому бою їх діймав танк. Він небезпечний тим, пояснив воїн, що звук пострілу доходить пізніше, ніж прилітає снаряд. Відповідно, немає часу заховатися.

"Ти не чуєш виходу, тільки — приход. І буквально чекаєш секунд 5, тоді підіймаєш голову і вже робиш опитування: що там, хлопці, всі живі? Контужені? Ну, це таке. Якщо ти не контужений — на війні не побував".

За словами Дмитра Калиновського, коли було важко — дивився відео з донькою.

"Сім’я мене підтримала. В одного з групи телефон, в режимі літак, щоб не вичислили. На екстрений випадок — за відсутності зв’язку, чи рація сяде. В мене там було дві фотографії — дружини, дитини, і відео дитини, де вона маленька. Подивився на дружину, і мені стало легше. І морально я вже зібраний, готовий далі працювати".

Наразі Дмитро Калиновський служить у військовій частині Національної гвардії у Хмельницькому.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.

Топ дня
Вибір редакції