Жителів села Червона Дубина, що в Теофіпольській громаді на Хмельниччині, не повідомили про його перейменування на Турщину, розповів Суспільному житель села, депутат селищної ради Микола Корнійчук. За його словами, у селі наразі проживає близько 250 жителів. Воно одне з десяти перейменованих в області сіл.
Про походження назви села розповіла його жителька Наталія Дондиль.
"Ще мій чоловік, ще колись йому прабаба розказувала, що був кордон і росли червоні дуби. Тому і назвали село Червона Дубина".
Перейменуванню Червоної Дубини на Турщину жінка дивується.
"Не мають роботи, то села й міняють".
Вперше чує про перейменування Червоної Дубини житель села Михайло Остапчук. Що назва села пішла від червоних дубів, каже, теж чув.
"Таке мені колись баба моя розказувала".
Та дивується, чому слово "червона" у перейменувальників асоціюється виключно з радянщиною і комунізмом.
"А "Червона калина" теж вже не будуть співати? Червона ж теж. Значить треба скасувати", — каже Михайло Остапчук.
Про те, що село перейменували, почула від доньки, каже місцева жителька Оксана Корнійчук.
"Пару днів назад донька подзвонила і сказала, що буде зватись чи то Турція, чи то Турчин. Я думаю, якщо вже те "червоне" там не пасує, то хай би була Дубина. Але щоб якесь опитування було – то такого не було".
На подвір’ї Хмельницького національного університету росте червоний дуб. Ймовірно, такі ж, за версією місцевих, росли у місці, яке впродовж століття називалось селом Червона Дубина. З’явився червоний дуб на території України в середині ХІХ століття, розповіла кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри екології та біологічної освіти Людмила Казімірова.
"Він є для нас екзотом, чужоземним видом або інтродуцентом, оскільки привезений до нас з Північної Америки. Хоча, вірогідно, не з самої Північної Америки, а зі Старої Європи. З великою ймовірністю можна говорити про те, що в нас на терені нашого Волино-Поділля, нашої Хмельниччини ця рослина була поширена в лісових культурах".
Зараз у селі проживає близько 250 людей, розповів житель села, депутат Теофіпольської селищної ради Микола Корнійчук. За його словами, їх про перейменування села на Турщину не повідомляли. І чому таку назву обрали місцеві версій не мають.
"Не проводилося громадського опитування. не було зустрічі. Хоча б приїхали, спитали людей, як ви хочете. Чи, наприклад, зібрали б нас у клубі. Можна було зібратися на ту годину і розв'язати це питання, щоб була думка людей і історична назва. Запросити представників нашої влади, щоб вони сказали свою думку. Аж тоді приймати рішення".
Адвокатка Руслана Слободянюк розповіла: український законодавчий орган може здійснювати перейменування населених пунктів без громадських слухань.
"Якщо такі назви не відповідають Закону про декомунізацію і так далі. Тобто, має бути обґрунтований висновок Верховної Ради, чому вони так вирішили та звідки взялася ця назва. Але скасувати рішення Верховної Ради може тільки наступний прийнятий акт".
З її слів, місцеві жителі можуть подати до Верховної Ради України петицію з вимогою внести правки до постанови.
Село Червона Дубина — одне з десяти перейменованих у Хмельницькій області сіл. Загалом 19 вересня Верховна Рада своєю постановою змінила назву 327 населених пунктів і районів відповідно до Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики та деколонізацію топонімії".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
