Першу екосадибу в старовинному селі Удріївці Новодунаєвецької громади на Хмельниччині облаштовують уродженці села Лариса та Володимир — двоюрідні брат та сестра. Заради цієї справи майбутня господиня садиби Лариса навіть залишила роботу в Ярмолинцях, бо, каже, підготовка вимагає часу і сил. Чи відчиниться "зелена" садиба в Удріївцях цього літа — господарі про строки поки не говорять.
Хаті в Удріївцях, в якій Лариса із братом Володимиром облаштовують "зелену" садибу — понад сто років. Зі слів господині, тут її та її братів дітьми бавили прабаба та прадід. Володимир додає: у цій хаті на дві кімнатки жила родина з семи людей.
"У наших прадіда та прабабці було п'ятеро дітей — хто на п’єцу спав, хто на лавах, хто на ліжках… Хто де помістились, там і спали", — каже Володимир Кузьмінський.
Тепер в цій хаті, говорить Володимир, ніхто не живе, тож вони з сестрою вирішили облаштувати тут екосадибу для туристів — першу в селі та навколишніх населених пунктах.
"Хата залишилася, стоїть пусткою. Раніше тут жив дідусь, він помер. От ми і вирішили, щоб не дати їй зруйнуватися та залишити пам’ятку про наших дідів-прадідів, зробити в ній "зелену" садибу", — пояснює їхнє з братом рішення Лариса Бедрицька-Міщинська.
У хаті вже перемурували піч. Лариса каже, що вправно куховарить, тож планує влаштовувати гостям пригощання з місцевих гастрономічних шедеврів.
"Будемо випікати домашню ковбаску за нашими оригінальними рецептами, білий борщ наш удрієвецький, мачанку до пирогів з сім’я, ну і багато таких страв локальних, які готуються тільки в деяких селах і, безпосередньо, в нашому селі", — розповідає Лариса.
Жінка впевнена, що міські жителі приїжджатимуть в Удріївці відпочивати.
"Чому б не відпочити на природі, в тиші? Тут вранці взагалі краса. Виходиш вдосвіта, то тут рай — щебечуть пташки, бігають білочки. Ліс неподалік дуже гарний — з грибами, і ставочки є. Вони зариблені, можна порибалити. Найближчим часом, думаю, ми впораємось з ремонтом та облаштуванням. Звичайно, важко, але помаленьку", — говорить Лариса Бедрицька-Міщинська.
За словами Лариси, у хаті все буде, як було за її предків.
"У нас тут зберігся ще нашого прадіда стіл дубовий, він ще в досить гарному стані. І старовинна от скриня, ми її трохи відреставруємо. Її використовували як шафу. Тут є ще всередині прискренок, де тримали цінні речі: пацьорки там різні, гроші тощо. Скрині були ковані і нековані. Наша скриня кована, вона така, знаєте, середніх людей. Були мальовані та немальовані. У нашій місцевості було більше не мальованих, а саме кованих скринь", — розповідає, показуючи меблі своїх пращурів Лариса.
Місцина тут гарна, довкілля чисте, продукти екологічні, і такою ж екологічною буде й садиба, розповідає Суспільному Володимир. Він разом із чоловіком Лариси роблять ремонт у хаті тими ж матеріалами, що й сто років тому.
"Використовуємо, як і раніше, глину і солому. Ось саламани, зроблені з соломи і глини, з них складали хату потихеньку. У такій хаті влітку не дуже жарко, а зимою тепло. Тут основні будівельні матеріали — глина, полова, кінський навоз", — каже Володимир Кузьмінський.
Коли саме закінчать облаштування "зеленої" садиби, господарі не знають, бо ремонтувати стару хату виявилося довше, ніж планували.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
