Створити робочу депутатську групу з декомунізації та нарешті завершити цей процес на Хмельниччині запропонував на останній сесії обласної ради заступник голови депутатського корпусу Володимир Гончарук, який розповів Суспільному: у двох тилових областях такі групи активно працювали й закінчили декомунізацію, і в нашій області вже слід покінчити з нагадуваннями про російсько-радянську ідеологію.
Декомунізація в селі Ружичанка розпочалася вже майже 10 років тому, коли у 2014 році на колишній вулиці Леніна знесли пам’ятник Володимиру Ульянову, розповідає місцевий житель Микола Макаров.
"Була дуже велика скульптура з міді, чи бронзи, на бетонному постаменті стояла. Тоді скульптуру знімало комунальне підприємство. Люди не були проти. Ніяких перешкод не чинили", — згадує житель села Ружичанка.
Куди подівся мідний чи бронзовий Ленін, Микола не знає.
"На утиль, мабуть", — припускає Микола Макаров.
На постаментах, де обов’язково в кожному населеному пункті мав стояти пам’ятник Леніна, вже давно стоять інші скульптури, стели, або ж на цих місцях розбили квітники, як в селі Ружичанка Хмельницького району.
За словами Миколи Макарова, потім в селі довго перейменовували вулиці, які підлягали декомунізації — аж до позаминулого року.
"Були громадські слухання і давали пропозиції, які вулиці набрали більше, так їх потім і назвали", — пояснює чоловік.
З його слів, не перейменували в селі лише одну вулицю Мічуріна, бо її мешканці категорично проти перейменування. Мешканець будинку на цій вулиці Роман каже: він, як і всі жителі, проти перейменування вулиці, і зовсім не тому, що так поважають Мічуріна.
"Ну а для чого її перейменовувати? Це просто, як-то кажуть "викинути гроші з бюджету", щоб перейменувати вулицю? Тільки для того", — каже Роман.
На Хмельниччині за останні два роки війни навіть у громадах, які не вирізнялися активністю в декомунізації, ці процеси пожвавились, і залишилось декомунізувати 10 % об’єктів, які потрапили в реєстр, розповідає керівниця Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей і релігій обласної військової адміністрації Інна Михайлова.
"Якщо в нас станом на початок повномасштабного вторгнення було 2200 об’єктів топоніміки, які потребували перейменування, то, до прикладу, на сьогодні вже близько двох тисяч об’єктів топоніміки вже перейменовані. Тобто, нам залишається в Хмельницькій області перейменувати фактично близько 200 цих об’єктів. Хмельниччина дуже активна в цьому процесі. На листопад ми були визнані лідером в цьому процесі", — розповіла Інна Михайлова.
"Побудований на честь 50-річчя радянської влади" — така табличка висить на сільському клубі в одній із громад Хмельницького району. А на фасаді цього будинку в Хмельницькому зображена радянська зірка. Таких знаків-нагадайок про російсько-радянську ідеологію на Хмельниччині ще чимало, каже перший заступник голови обласної ради Володимир Гончарук.
"Ми повинні зараз розуміти, що Росія наш ворог, і ми повинні змінити цей процес. 10 % говорять різну причину: немає крана, немає можливості, зробимо на другий рік. Зірка з кремлем — це нормально? Чи державна політика в цій сфері адекватна чи неадекватна? Чи 24 лютого 2022 року змусило нас замислитися над цим питанням, чи ні? Чи все те, що є, було — нормально? Якщо воно було нормально, то зараз те саме росіяни роблять на окупованих територіях. Абсолютно те саме", — розповів Володимир Гончарук.
Він пропонує позбутися радянської ідеології на території Хмельницької області остаточно та створити для цього робочу групу, в яку мають увійти депутати всіх фракцій.
"Депутати на останній сесії підтримали мій депутатський запит про створення робочої групи з декомунізації національної пам’яті при обласній військовій адміністрації", — каже перший заступник голови обласної ради.
Чи створять таку робочу групу з декомунізації, і коли, Інна Михайлова наразі каже: питання ще не вирішене.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
