У Хмельницькому понад рік працює Бібліотека речей. За цей час її користувачі позичили 99 різних предметів. Найчастіше люди брали миючий пилосос.
Про те, як працює Бібліотека речей, чи планують відкривати подібні простори в інших громадах, в ефірі Українського Радіо Хмельницький розповіла представниця офісу «Розумне Довкілля. Хмельницький» Світлана Каритун.
Нагадайте, як виникла ідея створити такий простір у Хмельницькій громаді?
Бібліотека речей — це гарна можливість не купувати зайві речі, які потрібні час від часу. Це можливість їх позичати. Ідея не нова. Вона не з'явилася в нас, як інноваційне рішення. Такі проєкти вже багато років діють в інших країнах Європейського Союзу. Ми надихалися практикою Словенії, де Бібліотеки речей функціонують з 2015 року.
Реалізувати таку ініціативу в Хмельницькому вдалося завдяки громадській організації «Екологічні новини». Вона саме шукала громади, які могли б долучитися до проєкту «Спільна комора». Це проєкт із різними форматами: від ремонтних майстерень до просторів, як Бібліотека речей. Хмельницька громада подалася на цю ініціативу й стала її учасницею. Завдяки цьому ми отримали фінансування і можливість створити в місті першу Бібліотеку речей.
Які речі хмельничани беруть найчастіше?
Ми підсумували наш рік для того, щоб справді зрозуміти, які речі є популярними, а що в нас взагалі жодного разу не брали. Найпопулярнішим виявився миючий пилосос, який брали на прокат 17 раз за минулий рік, далі — пароочисник, намет, проєктор, екран для проєктора, перфоратор і також SUP-борд для веслування стоячи. Решту речей, зокрема, настільні ігри, окремі інструменти та спорядження для подорожей брали менше чотирьох разів.
Які речі не користуються попитом?
Нас попередили наші колеги зі Словенії, що це буде повільний процес. Людям спочатку потрібно зрозуміти, що це, як цим користуватися. В нас були тижні, коли до нас ніхто не приходив і ніяких речей не брав. До прикладу, у нас є швейна машинка, яка в нас стояла майже рік. Хоча свого часу люди активно голосували за неї й хотіли бачити її серед речей, які можна позичати.
Ми вже думали, що вона не користуватиметься попитом. Але нещодавно швейну машинку взяли одразу дві людини. Тож можна сказати: річ дочекалася своїх користувачів. З таких речей, що, наприклад, зовсім у нас не брали, це болгарка, лампа або тринога під телефон, ножиці для саду. Доволі часто хтось приходить, дивиться на ці ножиці, але вони так і стоять в нас на полицях.
Ви проводите опитування мешканців громади щодо нового асортименту. Які речі люди найчастіше просять додати зараз?
Ми час від часу проводимо опитування, частіше це все відбувається в Instagram. Востаннє, коли ми проводили таке опитування, ми вирішили запропонувати кілька речей на вибір, тобто про ці речі нас раніше запитували. І ми виставили на голосування SUP-борд, металошукач і мийку високого тиску. Люди проголосували за SUP-борд. Ще не було таких вихідних влітку, щоб його у нас не брали.
Скільки наразі є зареєстрованих абонентів і хто найчастіше користується Бібліотекою речей?
Я не скажу, що в нас сотні користувачів. За перший рік офіційно зареєструвалися 48 абонентів. Але це не означає, що кожен із них скористався Бібліотекою лише один раз. Деякі люди брали понад десять речей. Загалом це мешканці Хмельницької громади. Серед користувачів є і внутрішньо переміщені особи, які останнім часом почали частіше до нас звертатися.
Бібліотека речей — це екологічний проєкт, мета якого менше купувати, менше споживати і продовжувати життя речей. Можете оцінити, який екологічний ефект проєкт дав за перший рік?
Ми можемо говорити про екологічний ефект і в цифрах. За перший рік роботи люди брали напрокат 99 різних речей. Відповідно, це 99 речей, які комусь не довелося купувати окремо, адже ними могли користуватися різні люди. Існують спеціальні платформи, за допомогою яких можна розрахувати екологічний ефект від повторного використання речей. Ми теж плануємо, наразі точно не знаємо коли, зробити такий підрахунок, щоб зрозуміти, наскільки менше впливаємо на довкілля завдяки тому, що речі не купують щоразу заново, а позичають і використовують повторно.
Які речі ви не стали б купувати додому, а взяли у Бібліотеці речей?
Я їх вже там брала. Я собі придбала абонемент. Користувалася миючим пилососом. Крім того, брала кілька разів настільні ігри, набір для пікніка: столики, стільчики.
До вас звертаються інші громади, які хочуть відкрити у себе Бібліотеку речей?
Хмельницький — перше в Україні містом, де відкрили Бібліотеку речей. Так, у нас вже було кілька запитів. Ми онлайн розповідаємо про Бібліотеку речей. Коли до нас приїжджають представники територіальних громад з інших областей, Бібліотека речей є однією із зупинок під час екскурсії.
Наприклад, нещодавно до нас приїжджали журналісти з різних областей України на тренінг. Ми також показували їм Бібліотеку речей. Вони говорили, що такі простори було б добре відкрити в Києві та інших містах. До нас також надійшов запит від однієї з громад Одеської області, тобто люди цікавляться і, можливо, таких Бібліотек речей в Україні стане більше.
Авторка: Інна Ніколаєва.
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.