Половина котів у притулку громадської організації захисту тварин «Врятуй життя» у Хмельницькому — колишні жителі прифронтових територій. Їх сюди привезли зооволонтери. Наразі у притулку очікують тварин із Донеччини. Щоб прийняти більшу кількість котів, потрібно спершу прилаштувати тих, які вже перебувають у притулку.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла керівниця притулку «Врятуй життя» Олена Голубнича.
За її словами, до притулку громадської організації захисту тварин «Врятуй життя» у Хмельницькому тварин привезли з Донеччини зооволонтери під час останньої евакуації. Із 60 котів, які нині перебувають у притулку, половина з прифронтових територій.
«Вони у нас дружні. Ми їх прилаштовуємо, і багато хто вже знайшов родини. Тут є котики із Сумської області, Харківщини, Донеччини. Усі здорові, стерилізовані та вакциновані. І всі шукають добрі руки».
Олена Голубнича зазначила, що друга частина котів потрапили у притулок за інших обставин.
«Ми не можемо перевищувати ту кількість котів, яка у нас є. Але іноді трапляються випадки, коли нам підкидають тварин під ворота. Бувають і кричущі випадки: наприклад, у мороз на зупинці залишили кицю. Іноді пожаліємо — забираємо. А загалом намагаємося брати тварин із прифронтових територій, бо там катастрофічна ситуація».
Новоприбулих тварин, зі слів Олени Голубничої, тримають в окремому будинку на карантині. Є ще два будинки. Серед котів живе й місцевий пес-старожил.
«Це наш дядя Шурік. Він уже дуже старий, йому понад 18 років. Ми знайшли його вже дуже стареньким, і він живе у нас кілька років».
Олена Голубнича пояснила, що пес живе разом із котами, бо тут тепліше, ніж у вольєрі.
«Шуру знайшли на дорозі — хтось його викинув. Мабуть, він уже "відслужив" добрим господарям. Вони залишили його на проїжджій частині».
Керівниця організації розповіла, що 16 років опікуються тваринами, зокрема собаками.
«Ми забираємо з вулиці збитих, хворих, покалічених, сліпих і старих собак. Таких у нас більша половина».
За її словами, зараз у притулку 200 собак. Серед них — службова собака Брая, яка розуміє лише німецьку мову.
«Спочатку ми взагалі не могли зрозуміти, чому вона не знає жодної команди. Потім я зрозуміла, що, як службова собака, вона знає команди німецькою. Я почала говорити до неї німецькою — і вона розуміє».
За словами Олени Голубничої, собак прилаштувати складніше, ніж котів.
«Із мого досвіду, частіше беруть дорослих котів, які привчені до лотка, вакциновані й уже адаптовані до життя в родині».
Олена Голубнича зазначила, чим більше тварин знайдуть родину, тим більше евакуйованих зможуть прийняти у притулку. За її словами, притулок утримують за рахунок донатів. Постійно потрібен і корм: собаки за день з'їдають чотири з половиною мішка.
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
